Засоби створення гумору в народних переказах про комічні історії в житті діалектоносіїв (на матеріалі українських східнослобожанських говірок)

Abstract

У статті розглянуто засоби створення гумору в народних переказах про комічні історії з життя сільської громади, які зазвичай мають чітку структуру (обрамлення, виклад змісту, авторські ремарки) і нагадують оповідання літературного походження. Вони тяжіють до детального опису подій, у них найчастіше комедійною є сама ситуація. Мовними засобами створення гумору в народних розповідях є вдалі епітети, слова з експресивним значенням, дієслова з яскравою конотацією, повтори. Значну роль оповідачі відводять конфліктному діалогу, іронійному висловлюванню.

The article deals with the means of creating humor in folk tales about comic stories from rural community life, which usually have a clear structure (framing, content, author’s remarks) and resemble stories of literary origin. They tend to have a detailed description of events, and they often have a comedic situation. Linguistic means of creating humor in folk tales are successful epithets, words with expressive meaning, verb with bright connotative meaning, repetitions. The narrators play a significant role in conflicting dialogue, in an ironic way. In situational jokes, the nature of the comic is related to the situation itself, the addressee understands humor not through the interpretation of linguistic signs, but through the direct perception of an event. The linguistic elements of such jokes are purely elements of the incident. They function just like hero actions or dynamic changes. Such linguistic elements do not create the jokes contained in the joke; they simply convey to the addressee certain information necessary to create comic potential, pointing to a particular aspect of the situation without providing assessment or interpretation. Oral dialect stories about ridiculous stories from the life of the rural community have a clear structure (framing, content, author’s notes). These are narrative narratives in which it is easy to distinguish the cause, the plot, the action, the climax, the plot that brings them closer to the stories of literary origin. They tend to give a detailed description of events, the transmission of the smallest details, they are often comedic in the situation itself, the event, the behavior of the villager and so on. The means of expressing humor in folk tales are successful epithets, words with expressive meaning, verb with bright connotative meaning, repetitions, description of the appearance of the actor and listeners, paraphrases, etc. The narrators play a significant role in conflicting dialogue, an ironic expression that often becomes key and plays a major text-making function.