У статті проаналізовано ідіолект української письменниці
Євгенії Ярошинської, концептуальними засадами мовотворчості якої
слугували національно-патріотичні пріоритети її життєвої позиції
як самобутнього майстра слова, відомого фольклориста, сумлінного
вчителя, громадсько-політичного діяча. Ідіолект розглянуто як
систему різнорівневих мовних одиниць і дискурсивно-жанрових
форм, що передають діалектно-розмовний колорит ідіостилю,
є мовно-естетичними домінантами мовомислення письменниці,
відображають процес становлення української літературної мови на
Буковині кінця ХІХ – початку ХХ ст.
The article examines the Ukrainian writer Yevheniia Yaroshynska’s
idiolect, whose conceptual principles of linguistic creativity were the
national-patriotic priorities of her life position as a distinctive master of
the word, a well-known folklorist, a conscientious teacher, and a public
and political figure. The idiolect is considered as a system of multilevel
linguistic units and discourse-genre forms that convey the dialectal and
colloquial color of the idiostyle, serve as cultural and aesthetic dominants
of the writer’s linguistic mindset, reflect the process of the development of
the Ukrainian literary language in Bukovina of the late 19th and early
20th centuries and the formation of its western variant.