Метою дослідження виступає феномен «цифрового повороту» у соціогуманітаристиці та, зокрема, у джерелознавстві. Повсюдне поширення цифрових технологій уносить
суттєві корективи до багатьох наук соціогуманітарного циклу. В останнє десятиріччя ХХ ст.
розпочався цифровий поворот у житті людства, який істотно вплинув на розвиток історії, філософії, права, лінгвістики, культурології тощо. Нині практично всі дослідники користуються
його перевагами, при тому критикуючи новітні джерела, говорячи про них як про «сурогати» справжніх джерел. Наукова новизна полягає у спробі розкрити виклики, створені цим поворотом. Цифрове джерело в обох його іпостасях – «народжене цифровим» чи цифровий
імідж традиційного джерела – потребують нових підходів і навіть нової філософії сприйняття,
поки що недостатньо окресленої. При цьому застосовано методику компаративних підходів,
аналізу і синтезу новітніх напрямів науки. Завдяки чому визначено специфіку дослідження таких джерел, виявленню позитивних і проблемних їхніх якостей. Висновки полягають у тому,
що соціогуманітаристиці конче потрібно приділити увагу новому виду джерел, здатному значно трансформувати традиційні уявлення про джерело, документ, пам’ятку, поставивши на їх місце імідж, базу даних, програму, навіть перформанс.
The purpose of the study is the phenomenon of “digital turn” in the humanities and, in
particular, the source studies. The widespread dissemination of digital technologies carries significant
adjustments to the many sciences of the humanized cycle. In the last decade of the 20 century began
a digital turn in the life of mankind, which significantly influenced the development of history,
philosophy, law, linguistics, culturology etc. Now almost all the researchers use its advantages, while
criticizing the newest sources, referring to them as “surrogate” of real sources. The scientific novelty
is an attempt to uncover the challenges created by this turn. A digital source in both its forms –
“born digital” or a digital image of a traditional source – will require new approaches and even a new
philosophy of perception, yet insufficiently defined. Thus the technique of comparative approaches,
analysis and synthesis of the newest areas of science was applied. Due to this, it defines the specifics of
research of such sources, identifying positive and problematic qualities. Conclusions are the fact that
surely humanity need to pay attention to the new type of sources, capable of significantly transform
traditional notions of source, document, monument, putting in their place image, database, program,
even performance.