Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Яремчук, В.
dc.date.accessioned 2021-06-18T15:25:26Z
dc.date.available 2021-06-18T15:25:26Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини / В. Яремчук // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 159-175. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. uk_UA
dc.identifier.issn 0130-5247
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179861
dc.description.abstract Мета дослідження – обґрунтувати неслушність деяких методологічних засновків ревізіоністських пропозицій стосовно національної історії, які спричиняють твердження про її «ненауковість» та «інтелектуальний анахронізм» й за допомогою методологічних арґументів посилити тезу про наукову леґітимність такого різновиду історієписання. Методологія базована на методах історіографічного аналізу, синтезу, а також історіографічної компаративістики. Наукова новизна полягає в арґументації методологічних прогалин ревізіоністської критики національної історії у сучасній Україні та обґрунтуванні положення про її цілковиту методологічну коректність. По-перше, стверджено, що національна історія за своїми пізнавальними характеристиками нічим не відрізняється від інших способів наукового осягнення минулого. По-друге, доведено, що зв’язок національної історії зі сьогоденням, як і будь-якого іншого різновиду історієписання, неминучий. Такий проект професійної історіографії, зберігаючи наукову притомність, водночас у сучасній Україні належить до особливо значущих з огляду на свої важливі позитивні соціальні функції. Висновки. Головна помилка методологічного характеру, якої припускаються критики національної історії у сучасній Україні, полягає в підміні понять: нації та способів дослідження її минувшини. Тож епістемологічні вади етноцентричної версії національної історії, до якої апелюють критики, безпідставно поширено на інші способи пізнання минулого. Натомість територіальна/ багатоетнічна версія, доповнена досягненнями інших моделей пізнання (культурної, соціальної, ґлобальної історії тощо), долає прогалини етноцентричної та надає національній історії повноцінної академічної респектабельності. Національна історія, як й інші різновиди історієписання, зберігає активний зв’язок з українським сьогоденням. Проте цей аспект належить до норми функціонування професійної історіографії, а не є академічною девіацією. uk_UA
dc.description.abstract The purpose of the research is to substantiate the falsity of some of the methodological foundations of revisionist proposals concerning national history that give rise to claims of its “unscientific” and “intellectual anachronism” and to strengthen the thesis of the scientific legitimacy of such a kind of historiography through methodological arguments. The research methodology is based on the methods of historiographic analysis and synthesis, as well as historiographical comparativity. The scientific novelty is to justify the methodological gaps of the revisionist critique of national history in modern Ukraine and to substantiate the provision on its complete methodological correctness. First, it is argued that national history, in its cognitive characteristics, is no different from other ways of gaining scientific understanding of the past. Secondly, it is proved that the connection of national history to the present, like any other varieties of historical writing, is inevitable. Such a project of professional historiography, while retaining scientific consciousness, is at the same time one of the most important in modern Ukraine in view of its important positive social functions. Conclusions. The main mistake of the methodological nature, which is assumed by the critics of national history in modern Ukraine, is to replace the concepts: the nation and ways of studying its past. Therefore, the epistemological shortcomings of the ethnocentric version of national history appealed to by critics are unreasonably extended to other ways of knowing the national past. Instead, the territorial/multiethnic version, supplemented by the achievements of other models of cognition (cultural, social, global history, etc.), overcomes the shortcomings of the ethnocentric and gives the national history a full academic respectability. National history, like other varieties of historical writing, retains an active connection with the Ukrainian present. However, this aspect belongs to the norm of functioning of professional historiography and not to academic deviance. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут історії України НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Український історичний журнал
dc.subject Методологія. Історіографія. Джерелознавство uk_UA
dc.title Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини uk_UA
dc.title.alternative Criticism of National History from Revisionist Positions in Modern Ukraine: Methodological Gaps uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 93(477)+929


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис