Мета дослідження – висвітлення діяльності української національної меншини в Польщі щодо вшанування пам’яті своїх родичів і жертв польсько-українського конфлікту під час Другої
світової війни та післявоєнних років. Вирішуючи мету дослідження, автор намагався відповісти
на питання: чому українські вшанування в Польщі викликали спротив частини польської громади.
Методологія дослідження. У статті застосовано методи історичного дослідження, зокрема критичний щодо архівних та опублікованих джерел, а також усталених поглядів у сучасній історіографії.
Додатково використано статистичні, географічні, соціологічні методи. Наукова новизна. Згадана
тема досі не стала предметом окремого фахового історичного дослідження. Отримані результати збагатили знання про причини польсько-українського конфлікту навколо українських місць
пам’яті в Польщі та вможливили верифікацію вже відомих висновків. Висновки. Після 1989 р.
українська громада в Польщі розпочала відновлювати або споруджувати нові місця пам’яті не
лише на могилах своїх родичів, але й жертв польсько-українського конфлікту. Розміщення надгробного монументу чи пам’ятника на могилі вбитих українців, зокрема загиблих бійців УПА, було
неґативно сприйняте частиною польської громади, що не могла змиритися з пережитим. Нерідко
їхні родичі втратили життя від рук упівців і відновлені могили вбитих українців болюче нагадували
про непоправні втрати. Це також суперечило польській оцінці конфлікту, яка формувалася крізь
призму власної кривди. Із цих причин польська громада вимагала знесення пам’ятників УПА.
Це, своєю чергою, ускладнювало відновлення польських поховань в Україні.
The purpose of the research is to present the activities of the Ukrainian minority in Poland
which aim to commemorate their loved ones and the victims of the Polish-Ukrainian conflict during
World War II and the after-war period. The author also aims to answer the following question: why
have the memorials of the Ukrainian minority in Poland met with opposition from a part of the Polish
population? The research methodology. Research methods available to the historian were applied in
the study including criticism of archival and journalistic sources and critical approach to the findings
to-day. Statistical, geographical and sociological methods were also used. The scientific novelty.
The topic has not been a separate purpose of research so far. The findings made by the author enrich
the knowledge on the causes of the Polish-Ukrainian conflict concerning Ukrainian memorials in
Poland and verify the previous findings. Conclusions. After 1989, the Ukrainian community in Poland
set about to renovating or building new memorials not only on the graves of their loved ones but also
on the graves of the victims of the Polish-Ukrainian conflict. Putting up tombstones or monuments on
the graves of murdered Ukrainians, especially members of the Ukrainian Insurgent Army, met with
opposition from a part of Polish population as it simply hurt their feelings. Frequently, it was because
their loved ones lost their lives from the hands of the Ukrainian Insurgent Army. Moreover, the
renovated graves comemorated murdered Ukrainians in the category of victims and not oppressors. It
contradicted the Polish view of the conflict which was perceived through their own harm and suffering
inflicted by the Ukrainians.
