Завдання дослідження полягають у розкритті сутності ідеології центрально-східноєв-
ропейського аграризму, аналізі хутірської філософії П.Куліша в контексті її становлення, виявленні
впливу поглядів мислителя на розвиток відповідних ідей на початку ХХ ст. Методологія ґрунтується на засадах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу, соціокультурного підходу.
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні тези стосовно того, що аграристська за своїм змістом хутірська філософія П.Куліша стояла не лише біля витоків ідеології українського аграризму – вона узгоджується з ідеями центрально-східноєвропейського аграризму, ставши фундаментом смислового підґрунтя українського аграризму першої третини ХХ ст. Висновки. Наскрізно у хутірській філософії
домінували системно викладені суто аграристські за змістом і мотивами ідеї: місто й село – два різних світи, культури; місто та село – антагоністи, оскільки перше зверхньо ставиться до другого; село
первинне, природне, стабільне; місто вторинне, наносне, мінливе; село високоморальне, природно
мудре, із практичним розумом і біблійністю, місто натомість зарозуміле, схоластично освічене теорією.
Такі смисли хутірської філософії П.Куліша суголосні з українським аграристським дискурсом початку
ХХ ст. Вони знайшли подальший розвиток у напрацюваннях М.Грушевського, В.Липинського, інших
громадських діячів, політичних партій України. Основні положення хутірської філософії співзвучні з
центрально-східноєвропейським аграризмом, оскільки вони стосуються окремішності селянства, його світогляду, культури. Селянство постає як носій високоморальних чеснот, уособлення традиційних цінностей. Для П.Куліша селянське буття – відмінний від міського шлях розвитку.
The objectives of the study are to reveal the essence of the ideology of Central and
Eastern European agrarianism, the analysis of P.Kulish’s homestead philosophy in the context of the
formation of the ideology of Ukrainian agrarianism as an option of Central and Eastern European
one, to identify the impact of P.Kulish’s homestead philosophy on the development of the ideology of
Ukrainian agrarianism in the beginning of the 20th century. The methodology of the research is based
on the principles of comparative-historical and interdisciplinary analysis, socio-cultural approach.
The scientific novelty is to substantiate the thesis that P.Kulish’s philosophy, agrarianist in its content
was not only at the origins of the ideology of Ukrainian agrarianism, it is in line with the ideas of Central
and Eastern European agrarianism, it became the basis for the formation of a semantic foundation
of the Ukrainian agrarianism. Conclusions. The homestead philosophy is through dominated by the
ideas systematically stated, purely agrarianist in content and motives. Among them we distinguish
the following: the city and the village – two different worlds, cultures; the city and the village are
antagonists, since the city is superficially related to the village; the village is primary, natural,
stable; the city is secondary, alluvium, changeable; the village is highly moral, naturally wise, with
practical mind and biblical character; the city is arrogant, scholastically enlightened by theory. Such
meanings of P.Kulish’s homestead philosophy are in line with the Ukrainian agrarianist discourse of
the beginning of 20th century. They found their further development in the works of M.Hrushevskyi,
V.Lypynskyi and other civil and political figures and political parties of Ukraine. The basic principles of
P.Kulish’s homestead philosophy are in line with Central and Eastern European agrarianism, as they
relate to the distinctiveness of peasantry, its outlook and culture. The peasantry appears as the bearer
of high moral virtues, the embodiment of traditional values. Due to this, the peasantry dominates the
city. For P.Kulish, peasant existence is different from the urban path of development.
