Мета статті полягає у структуруванні накопиченого фактологічного матеріалу щодо
збройної аґресії Російської Федерації проти України, а новизна – у спробі здійснити стислу реконструкцію подієвого полотна в означеному сеґменті теми та вказаних хронологічних межах
і на цій основі розробити варіант історичної періодизації антитерористичної операції на сході
України у 2014–2018 рр. Методологія студії заснована на комбінації загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних прийомів пізнання. Специфіка теми спонукала до застосування методів воєнно-історичного дослідження: історико-системного, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, історико-генетичного. Автори послуговуються сучасним термінологічним
апаратом, апробованим вітчизняними й зарубіжними військовими науковцями та практиками.
Основні результати. Опрацьований масив джерел і літератури дає змогу відтворити фактичний перебіг основних подій у хронологічній послідовності та виокремили ключові віхи російсько-українського збройного протистояння. За характером воєнних дій, воєнно-політичними
результатами та наслідками АТО поділена на початковий і два основних періоди, у межах яких
виділено етапи, що якісно відрізняються за метою, характером, змістом бойових (спеціальних)
дій. Автори доводять, що саме аґресія Російської Федерації спричинила збройний конфлікт на
сході України. Для відсічі та стримування цієї аґресії Україна застосувала сили сектору безпеки
й оборони. Формою їх застосування з 14 квітня 2014 до 30 квітня 2018 рр. стала антитерористична операція, у подальшому – операція Об’єднаних сил. Здійснення історичної періодизації АТО
дало змогу створити основу для подальших наукових пошуків із вивчення збройного конфлікту
на сході України, аби сформулювати чітке розуміння природи й суті «гібридної війни» Росії проти
України, проаналізувати її еволюцію та узагальнити досвід протидії загрозам у воєнній сфері.
The purpose of the article is to structure the accumulated factual material on the armed
aggression of the Russian Federation against Ukraine. The novelty of the material is an attempt to
make a brief reconstruction of the event in this segment of the topic and the specified chronological
boundaries and on this basis to develop options for historical periodization of the Anti-Terrorist
Operation in Eastern Ukraine in 2014–2018 (ATO). The methodology of the study is based on a
combination of general scientific, special and interdisciplinary methods of scientific knowledge. The
specificity of the topic prompted the use of special methods of military-historical research: historicalsystemic,
problem-chronological, historical-comparative, historical-genetic. The authors use modern
terminology, tested by domestic and foreign military scientists and practitioners. The main results
of the study. The processed array of sources and literature makes it possible to reproduce with a
high degree of probability the actual course of major events in chronological order and highlight the
key milestones of the Russian-Ukrainian armed confrontation at the beginning of the 21th century.
According to the nature of hostilities, military-political results and consequences of the anti-terrorist
operation is divided into initial and two main periods within which there are stages that differ
qualitatively in purpose, nature and content of combat (special) actions. The authors prove that it was
the aggression of Russian Federation that caused the armed conflict in Eastern Ukraine. Ukraine has
used the forces of the security and defence sector to repel and deter this aggression. The form of their
application from April 14, 2014 to April 30, 2018 was an anti-terrorist operation, and after – the Joint
Forces Operation. This provided a basis for further research into the armed conflict in Eastern Ukraine
to provide a clear understanding of the nature and essence of Russia’s hybrid war against Ukraine, to
analyse its evolution, and, moreover, to summarize the experience of countering hybrid threats in the
military sphere.
