Мета дослідження полягає у спробі вивчити деякі аспекти повсякдення в’язня в пенітенціарних закладах II Речіпосполитої за матеріалами Волині та Східної Галичини, а саме висвітлити питання класифікації ув’язнених, простежити процес потрапляння їх до тюрми та адаптації до нових реалій, порушити проблеми, пов’язані з харчуванням, працею, освітою, релігійними
практиками, з’ясувати причини і способи втечі з в’язниці, простежити контакти арештантів із родиною та громадськими організаціями, а також проблеми, пов’язані з постпенітенціарним життям. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів
дослідження, у тому числі проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного та ін. Наукова новизна. Уперше у сучасній українській історіографії здійснено спробу
дослідити окремі аспекти повсякдення в’язня в пенітенціарних закладах міжвоєнної Польщі за
матеріалами Волині та Східної Галичини. Висновки. В установах виконання покарань перебували
різні категорії ув’язнених, чиє повсякдення – від потрапляння за ґрати й до виходу на свободу –
мало реґламентований характер. Новоприбулі утримувалися в тимчасових карантинних приміщеннях. В’язні систематично нарікали на якість харчування. Досліджувані тюрми мали шпиталі або стаціонарні амбулаторії. Континґент залучався до трудової діяльності, яка мала виховний та матеріальний ефект. У місцях позбавлення волі засуджені могли здобути елементарну освіту, а
також отримували можливості для задоволення релігійних потреб. Окремі ув’язнені з різних причин удавалися до втеч. Спорадичним явищем щоденного життя в’язнів були зустрічі з родичами
та друзями. Важливу роль у підготовці особи до звільнення та постпенітенціарного життя відігравала громадська організація «Патронат».
The purpose of the research is to try to study selected aspects of the prisoner’s daily life at
Second Polish Republic (based on the materials of Volyn and Eastern Halychyna): to clarify the issue
of classification of prisoners, to trace their incarceration and adaptation to new realities, to explore
problems related to the nutrition, work, education and religious practices of prisoners, to find out
the causes and methods of escape from prison, to trace the contacts of prisoners with families
and public organizations, to trace after prison life. The research methodology is based on the use
of general scientific and specially historical research methods, including problem-chronological,
synchronous, diachronic, comparative-historical and other. The scientific novelty is that the author
for the first time in modern Ukrainian historiography made an attempt to research selected aspects
of the prisoner’s daily life at Second Polish Republic (based on the materials of Volyn and Eastern
Halychyna). Conclusions. Volyn and Eastern Halychyna penal centers had different categories of
prisoners, who had regulated everyday life from entering the prison and to release from prison.
Newcomers were in some special temporary quarantine areas. Prisoners systematically complained
about nutrition. The prisons had hospitals or inpatient clinics. Prisoners were involved in labor
activities that had an educational and material effect. In prisons convicts could receive elementary
education and were able to satisfy their religious needs. Some inmates for various reasons resorted
to shoots. Meetings with relatives and friends were a sporadic phenomenon in the daily life of
prisoners. An important role in preparing prisoners for their release and post-prison life was played
by the NGO "Patronat".
