Наприкінці березня 1944 р. у західних областях УРСР, практично відразу після того,
як територіями, де діяла УПА, а ОУН мала розгалужену мережу осередків, пройшла лінія фронту,
радянські органи держбезпеки відновили проведення депортацій. Упродовж кількох років звідси
було примусово виселено 14 729 сімей (36 609 осіб), члени яких перебували в підпіллі, відзначалися антирадянськими настроями або ж уже були заарештовані. Метою статті став аналіз особливостей, динаміки та головних цілей депортаційних заходів органів держбезпеки в 1944–1946 рр. Дослідницькі завдання фокусуються на розгляді нововиявлених документів НКВС, НКДБ, МВС,
МДБ, які реґламентували проведення виселення, а також зіставлення їх зі статистичними показниками результатів «чекістсько-військових» заходів. Методологія дослідження ґрунтується
на загальноісторичному компаративному підході із залученням елементів історико-правового
аналізу. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу виявлених актів репресивних
органів як союзного, так і республіканського рівнів, а також у детальному аналізі особливостей
застосування репресій проти місцевого населення шляхом депортування родичів учасників антирадянського руху. Порівняльний аналіз 29 наказів, директив, указівок «чекістського» керівництва з наслідками їх реалізації засвідчує важливість застосування методу примусового виселення в антиповстанській боротьбі. Висновки. Кампанія примусового виселення 1944–1946 рр. стала одним з елементів боротьби проти українського визвольного руху. Попри низку вад та прорахунків,
керівництво партії й органів держбезпеки визнавали ефективність і результативність таких заходів у справі деморалізації націоналістичного підпілля. Примусове виселення передувало проведеній у жовтні 1947 р. масовій депортаційній операції «Захід».
The resumption of deportation practices by the Soviet special services in Western Ukraine
began in late March 1944, almost immediately after the front line had penetrated the territories
where the UIA operated and the OUN had an extensive network. Over the course of three years,
14 729 families (36 609 people), whose members were in underground, had anti-Soviet views, or had
already been arrested, were forcibly evicted. The purpose of the article is to analyze the features,
dynamics and main goals of the deportation practices of the Soviet special services during 1944–
1946. The research tasks are focused on the analysis of the newly discovered normative acts of the
state security agencies, which regulated the conduct of deportations of the population of Western
Ukraine, and also comparison of this documents with the statistical data of the results of chekistmilitary
measures. The research methodology is based on a general historical comparative approach
involving elements of historical and legal analysis. The scientific novelty lies in the introduction into
scientific circulation of the newly-discovered normative acts of the state security agencies of both the
All-Union and Republican levels, which were issued for the resumption and continuation deportation
of the local population in Western Ukraine. The article also provides a detailed analysis of the
peculiarities of repression against the local population through deportation of relatives of participants
of the Ukrainian anti-Soviet resistance movement. A comparative analysis of 29 orders, directives
and other instructions of the chekist’s headquarters with the consequences of their implementation
shows the importance of using the forced eviction method as one of the methods of counterinsurgency.
Conclusions. The resumption of control of the Soviet Union over the territory of Western Ukraine
also meant the resumption of deportation practices for the local population. The three-year forced
eviction campaign in 1944–1946 was one of the elements of the fight against the Ukrainian liberation
movement. Despite a number of disadvantage, the effectiveness and efficiency of deportation was
recognized by the leadership of the Communist Party and Soviet state security agencies as an effective
way of counterinsurgency, and became one of the prerequisites for the massive deportation Operation
"West" ("Zapad") in October 1947.
