Мета дослідження – проаналізувати перехід лінії німецько-радянського фронту
українськими підпільниками та повстанцями в 1943–1944 рр. Показати динаміку цього процесу
у взаємозв’язку з наступальними операціями Червоної армії. Методологічну основу становить
поєднання наукових принципів, загальнонаукових і спеціально-історичних методів. Наукова
новизна одержаних результатів визначається тим, що, увівши в науковий обіг неопубліковані
архівні документи та матеріали, інші джерела, комплексно досліджено особливості переходу
лінії фронту підпіллям ОУН, підрозділами УПА в різних районах України. Зазначену проблему
в українській і зарубіжній історіографії порушено, предметно висвітлено вперше. Визначено
перспективи подальших досліджень на рівні окремих територій. Висновки. Установлено, що
підпілля ОУН Східної, Північно-Східної, Центральної, Південної України зуміло провести евакуацію значної частини своїх кадрів. Чимало з них поповнили відділи УПА. Найбільш підготовлених і здатних до проведення самостійних дій залишили в тилу Червоної армії. Оунівське підпілля Трансністрії при наближенні фронту розпочало перемовини з румунами. Паралельно на
Волині відбувалися переговори з угорськими та литовськими підрозділами. Особливих масштабів підготовка підпіллям ОУН та УПА до переходу лінії фронту набула у Західній Україні. Було
розгорнуто масштабну роботу із забезпечення матеріальної бази, посилено заходи конспірації,
проведено ліквідацію ворожої аґентури, виготовлено значну кількість пропаґандистських матеріалів для поширення серед червоноармійців. У «фронтовий період» учасники мережі ОУН
переважно залишалися на місцях, видаючи себе за місцевих селян і біженців, або ж переховувалися у криївках. Підрозділи УПА намагалися уникати сутичок із фронтовими частинами, відходили подалі від районів бойових дій, переховувались у важкодоступних місцевостях або
розділялися на дрібні групи. Унаслідок затримки лінії фронту на території Волинської області
у військовій окрузі «Тури» були найбільші втрати. Однак загалом підпіллю вдалося успішно
перейти в тил Червоної армії. Загальна кількість загиблих учасників ОУН і УПА в Україні не перевищувала 12%.
The aim of the study is to analyze the German-Soviet front line crossing by the OUN and
UIA underground in 1943–1944. To show the dynamics of the process in relation to the offensive
operations lead by the Red Army. The methodology of the study consists of a combination of
scientific principles, general scientific and special historical methods. The scientific novelty of the
study is based on the complex research and demonstration of the features of the front line crossing
by the OUN and UIA underground in different regions of Ukraine. The stated issue was first raised
and subjectively covered in Ukrainian and foreign historiography. The prospects for further research
at the level of individual territories are defined. Conclusions. It is defined that the subdivisions of
the OUN of Eastern, Northeastern, Central and Southern Ukraine were able to evacuate a large part
of their personnel. Many of those individuals were joined the UIA units. The most prepared ones
and able to carry out independent work were left in the rear of the Red Army. The Transnistrian
OUN underground established the negotiation with Romanians as the military front approached.
Simultaneously the negotiations with the Hungarian and Lithuanian units took place in Volyn. The
preparation of the OUN and UIA to cross the front line had gained special significance in Western
Ukraine. The large-scale of preparations was done to provide the facilities, increase conspiracy
measures, liquidate the enemy agency, to make a large number of agitation leaflets for the Red
Army. During the war period, the OUN network remained largely in place, pretending to be local
peasants, refugees, or remained unseen in the underground hiding places. The UIA units tried to
avoid clashes with the front units by moving away from the combat operations, maneuvering and
hiding in hard-to-reach areas, or splitting into small groups. The delay of the front line in the Volyn
region in the "Tury" military district resulted in the biggest losses. Nevertheless, in general, the
underground managed to successfully move to the rear of the Red Army. The total number of the
killed OUN and UIA members in Ukraine did not exceed 12%.