У публікації на підставі листів М.Грушевського, котрі відклалися у
відділі рукописів бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві, з’ясовуються особливості його взаємин із членами УПСР в еміґрації. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу
роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному
системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному та методі критичного аналізу документального матеріалу, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна. Листи М.Грушевського до членів УПСР публікуються вперше. Висновки. Епістолярій висвітлює малознані
контакти політика з есерами, котрі опинилися в еміґрації на Галичині, упродовж першої половини 1921 р. Безпосереднім приводом до налагодження листування стала потреба вироблення спільної позиції у ставленні до політики уряду УНР в екзилі, зокрема участі есерів у складі Ради Республіки. Найбільше уваги М.Грушевський присвятив проблемі конфлікту Закордонної делеґації УПСР із
віденською (М.Ковалевського) та празькою (М.Шаповала) партійними групами,
що виник довкола обговорення питання про ставлення до більшовицької влади в
Україні після арешту членів ЦК УПСР. М.Грушевський переконував у необхідності подальшої підтримки харківського уряду для збереження єдності «революційного фронту»; наголошував на потребі налагодження співпраці з більшовиками
з метою впливу на їхню національну політику в Україні. Поряд із партійними проблемами, у листах порушувалося питання надання фінансової підтримки галицьким українцям, як і членам УПСР, котрі опинилися в еміґрації. Використовуючи свій авторитет серед української громади в Америці, М.Грушевський акумулював отримувані звідти пожертви, спрямовуючи їх найбільш нужденним
співвітчизникам. При цьому він намагався убезпечити себе від зловживань, докладно розробивши механізм утворення допомогових комітетів.
The purpose of the publication is to investigate the peculiarities of
M.Hrushevskyi’s relations with the members of the Ukrainian Socialist-Revolutionary
Party during emigration on the basis of his letters, deposited in the department
of manuscripts of the library of the Ossoliński National Institute in Wrocław.
The methodological basis of the work is an interdisciplinary approach. At the same time,
methods of philosophical, general-scientific and specific-historical character are applied
as well. Particular emphasis is placed on the structural and functional system analysis
of historiographical facts, the comparative-historical method and the method of critical
analysis of documentary material, based on the principles of objectivity and historicism.
The scientific novelty of the article is that it publishes the letters of M.Hrushevskyi to
the members of the Ukrainian Socialist-Revolutionary Party for the first time, previously
they were deposited in the department of manuscripts in the library of the Ossoliński
National Institute in Wrocław. Conclusions. The epistolary covers barely unknown
contacts with the Socialists-Revolutioners who were emigrating in Halychyna during
the first half of 1921. The immediate reason for the establishment of correspondence was
the need to develop a common ground about the policy of the Government of Ukrainian
People’s Republic, in emigration, in particular about the participation of Socialists-
Revolutioners within the Council of Republic. M.Hrushevskyi focused on the problem
of the conflict between the USRP Foreign Delegation with Vienna (M.Kovalevskyi) and
Prague (M.Shapoval) Party Groups that arose around the discussion of the attitude
towards the Bolshevik authorities in Ukraine after the arrest of the members of the Central
Committee of the USRP. M.Hrushevskyi insisted on the need for further support from the
Kharkiv government to preserve the unity of the “revolutionary front”; stressed on the need
to establish cooperation with the Bolsheviks in order to influence their national policy in
Ukraine. Along with party problems, the letters raised the issue of providing financial
support to Halychyna Ukrainians, as well as to members of the Ukrainian Socialist-
Revolutionary Party in emigration. Using his authority in the Ukrainian community
in USA, M.Hrushevskyi sent the received donations to the most needy compatriots. At
the same time, he tried to protect the funds from abuse, having elaborated a detailed mechanism for the formation of helping committees.
