Князь Владимир и Византия: к дискуссии о хронологии руско-византийских отношений в последней четверти Х века

Abstract

Аналізуються русько-візантійські відносини в період офіційного запровадження християнства на Русі. Досліджуються подробиці візантійської громадянської війни – протистояння сил Македонської династії з прихильниками Варди Скліра та Варди Фоки, роль війська русів у битвах біля Хрисополя та Авідоса 989 р. Найімовірнішим часом Хрисопольської битви можна вважати березень 989 р., що становить terminus ante quem оформлення союзу держав. Переговори Києва та Константинополя активізувалися після захоплення Корсуня навесні 988 р. та привели через декілька місяців до укладення угоди. Реконструйовано зміст договору василевса Василія II з київським князем Володимиром Святославовичем, укладеного 988 р., розкрито його значення для християнізації Східної Європи.

The paper deals with the problems of Rus’– Byzantine relations in the period of official Christianization of Rus’. The details of Byzantine Civil War – Bardas Skleros and Bardas Phokas’ revolts and the role of Rus’ troops in the battles of Chrysopolis and Abydos in 989 are investigated. The most likely time of Chrysopolis battle can be considered March of 989, which is terminus ante quem of new alliance formalization. Negotiations of Kiev and Constantinople intensified after the seizure of Korsun’ in spring 988 and led to an agreement a few months later. Contents of the treaty between Basileus Basil II and Kievan Prince Vladimir Sviatoslavovich and its significance for the Christianization of Eastern Europe are reconstructed.