У статті здійснюється спроба крізь призму художньо-
документальної прози українських шістдесятників увиразнити
творчий профіль П. Загребельного у контексті тоталітарної доби.
Пропонується побіжний огляд доробку письменника, що його
запропонували шістдесятники, насамперед у власному епістолярії та
мемуаротворчості. Йдеться про дискретні вкраплення у нефікційній
прозі шістдесятників елементів літературно-критичної творчості.
The article attempts to express, through the prism of fiction and documentary
prose of the Ukrainian Sixtiers, the creative profile of P. Zahrebelnyi in the context
of a totalitarian era. A cursory overview of writings of the author is offered which is
proposed by sixtiers first of all in their own epistolary and memoirs. It goes about
discrete inclusions of elements of literary and critical creativity in non-fictional
prose of the sixtiers.