Статтю присвячено пошуку шляхів розв’язання проблем трансформації соціально-трудових відносин в цифровій економіці. Розглянуто проблеми функціонування системи соціального забезпечення та соціального страхування, обумовлені швидким розповсюдженням нових форм зайнятості, зниженням частки найманих працівників – платників внесків на соціальне страхування.
Проаналізовано норми міжнародного трудового права, викладені у Конвенціях МОП про мінімальні норми соціального забезпечення та збереження прав у галузі соціального забезпечення. Обґрунтовано, що розповсюдження дистанційних форм працевлаштування, нові форми зайнятості в економіці цифрових платформ у глобалізаційному контексті підвищують значимість міжнародних домовленостей та правових міждержавних документів у сфері трудових відносин.
Досліджено перспективні напрями розвитку системи соціального страхування як дієвого механізму протидії соціальним ризикам. Розкрито зміст та переваги відомих систем соціального забезпечення, зокрема, соціальне страхування, всезагальний доступ, фонди страхових накопичень, індивідуальні приватні рахунки, покладення обов’язків на підприємства, соціальна допомога.
Обґрунтована необхідність розробки концепції реформування системи соціального забезпечення в Україні в умовах цифрового розвитку, запропоновано складові концепції та перспективні напрями реформування системи.
Статья посвящена поиску путей решения проблем трансформации социально-трудовых отношений в цифровой экономике. Рассмотрены проблемы функционирования системы социального обеспечения и социального страхования, обусловленные быстрым распространением новых форм занятости, снижением доли наемных работников – плательщиков взносов на социальное страхование.
Проанализированы нормы международного трудового права, изложенные в конвенциях МОТ о минимальных нормах социального обеспечения и сохранения прав в области социального обеспечения. Обосновано, что распространение дистанционных форм трудоустройства, новые формы занятости в экономике цифровых платформ в глобализационном контексте повышают значимость международных договоренностей и правовых межгосударственных документов в сфере трудовых отношений.
Исследованы перспективные направления развития системы социального страхования как эффективного механизма противодействия социальным рискам. Раскрыто содержание и преимущества известных систем социального обеспечения, в частности, социальное страхование, всеобщий доступ, фонды страховых накоплений, индивидуальные частные счета, возложение обязанностей на предприятия, социальная помощь.
Обоснована необходимость разработки концепции реформирования системы социального обеспечения в Украине в условиях цифрового развития, предложено составляющие концепции и перспективные направления реформирования системы.
The article is devoted to finding ways to solve the problems of transformation of social and labor relations in the digital economy. The article considers the problems of the functioning of the social security and social insurance system due to the rapid spread of new forms of employment, the reduction of the share of employees – payers of social insurance contributions.
The norms of international labor law set forth in the ILO conventions on the minimum standards of social security and the preservation of rights in the field of social security are analyzed. It is substantiated that the proliferation of distance employment forms, new forms of employment in the economy of digital platforms in a globalization context, increase the importance of international agreements and legal interstate documents in the field of labor relations.
Perspective directions of development of the social insurance system as an effective mechanism of counteraction to social risks are investigated. The content and advantages of well-known social security systems, in particular, social insurance, universal access, insurance savings funds, individual private accounts, responsibilities for enterprises, social assistance are revealed.
The necessity of developing the concept of reforming the social security system in Ukraine in the conditions of digital development is substantiated, the constituent concepts and perspective directions of reforming the system are offered.
