"Щоб ним женщина поводила? Ні, сього не буде": маскулінні стратегії персонажів Івана Франка у стосунках із жінками

Abstract

У статті сфокусовано увагу на міжособистісних взаєминах у прозі Івана Франка. Мета статті – виявити, як на соціокультурному та психологічному рівнях Франко відтворює чоловічий погляд на жінку, її сприйняття, які стратегії у стосунках із жінками застосовують чоловічі персонажі, як підкреслюють у них свою маскулінність; визначено, як на психіку чоловіка впливають невдалі стосунки та як він їх переживає. У контексті дискурсу маскулінності Франкових персонажів виокремлено основні статуси, у яких постає жінка в чоловічій рецепції: родинний (мати, донька, сестра), еротичний (коханка, демониця-спокусниця), матримоніальний (дружина) та стратегії у стосунках із нею: об’єктивізація, інфантилізація, менторство, ідеалізація, маніпуляція.

The article focuses on interpersonal relationships in Ivan Franko’s prose. The purpose of the article is to find out how at the socio-cultural and psychological levels Franko reproduces the male view of a woman, her perception, which strategies in relationships with women use male characters, how they emphasize their masculinity; to determine how the men’s psyche is affected by unsuccessful relationships and how they are going through them. In the context of the discourse of masculinity of Franko’s characters, the main statuses in which a woman appears in a man’s reception are distinguished: family (mother, daughter, and sister), erotic (mistress, demons, and seducer), matrimonial (wife) and strategies in relations with her: objectification, infantilisation, mentoring, idealization, manipulation.