Висвітлено ґенезу та розвиток категорії «творча еволюція» в
літературно-критичній думці. З’ясовано її естетичну природу на
різних етапах історико-літературного дискурсу, зокрема означено
вклад у рецепцію творчості та її еволюції Арістотеля, Платона,
І.Канта, Ф.Шеллінга, М.Бердяєва, А. Берґсона, З.Фройда, К.Ґ. Юнга,
М. Бахтіна та ін. Відзначено, що на відміну від західноєвропейського
дискурсу, в якому домінуючою була раціоналістична орієнтація на
вивчення творчого поставання суб’єкта, українська літературно-
критична думка спрямувала свій погляд на творчість як на розвиток
і саморозвиток людини, на реалізацію її внутрішніх потенційних
можливостей. Окреслено сучасне розуміння творчої еволюції, яке
передбачає творчий пошук і авторську художність. Загалом звернено
увагу на філософський, соціальний, психологічний і власне
естетичний рівні творчості.
«Creative evolution» genesis and development in the literary-critical opinion are
highligted. The esthetic origin of historical-literary discourse has been clarified, in
particular, the contribution to the creativity reception and its evolution of Aristotle,
Plato, I. Kant, F. Shelling, M. Berdiayev, A. Bergson, Z. Freud, K. G. Yunh,
M. Bakhtin and others. It is noted that, comparing Western European discourse, in
which the rationalist orientation studying of the creative development subject was
the basic, the Ukrainian literary-critical opinion directed its view on creativity as
development and self-development of a person, and the internal potential
possibilities doing. The modern understanding of creative evolution, which involves
creative search and author’s art, is defined. In general, paying attention to the
philosophical, social, psychological and, in fact, esthetic levels of creativity.