У статті досліджено оніричний простір у прозі Докії Гуменної,
символізацію оніричних образів, а також часо-просторового
континууму. Визначено, що найчастіше авторка обирає сон для
віртуальних подорожей своїх персонажів у сиву давнину, яку змальовує
з науковою достовірністю і захопливою художністю. Зміщення
часових площин та перевтілення героїв дають можливість читачеві
уявити життя пращурів у всій повноті відповідної доби та відчути
їхні буттєві проблеми та духовні прагнення.
This article explores onirospace of the prose of Dokiia Humenna, symbolization
of onirical images and time-space continuum. It is determined that the author often
chooses sleep for virtual tours of her characters to the ancient times, which she
depicts with scientific certainty and exciting artistry. The shifting of time planes and
reincarnation of characters enable the reader to imagine the life of their ancestors in
the entirety of those days and feel their existential problems and spiritual
aspirations.