У статті розглянуто мистецьку інтерпретацію національних
концептів у новелістиці Леоніда Мосендза. Досліджено чинники
українського ренесансу, що залишаються константними в проекції
«минуле – теперішнє – майбутнє». Висвітлено роль особистості-
пасіонарія та її відповідальність у процесі консолідації народу,
пробудженні пасивної маси, зараженні переможним духом,
координації боротьби проти ворогів незалежної держави, формуванні
громадянського суспільства. Доведено негативний вплив
псевдоісторичного бачення окремих персоналій, що спотворюють
істинну візію та пропагують хибні орієнтири. Встановлено
пріоритетну функцію етногенетичної пам’яті в подоланні рабської свідомості, позбавленні комплексу меншовартості, психології
жертви й утвердженні самобутності нації. З’ясовано семантику образів-символів, значення назв і постаті
наратора у текстовій організації творів. Особливу увагу звернено на ідіостиль автора.
The article deals with the artistic interpretation of national concepts in
novelistic of Leonid Mosendz (1897–1948). It explores the factors of the Ukrainian
Renaissance. Causes of success and failure remain the same in the projection of
«past present future». It illuminates the role of passion person, her or his
responsibility in the process of consolidation of the people. This hero needs to awake
passive, faceless mass, to infect them with winning spirit, coordinate the struggle
against the enemies of our independent Commonwealth, to encourage the formation
of civil society. The paper demonstrates the negative impact of false historical vision
of individual personalities. Thus, it distorts the historical truth and popularizes the
wrong examples. The investigation convinces the priority function of ethnogenetic
memory, which can overcome the slave mentality, to get rid of the inferiority
complex, the psychology of victims and establish the identity of the nation.
The article clarifies the semantics of images and symbols, the meaning of
names in the text of the organization works. It reveals the significance of the
narrator. Particular attention is paid to author’s individual style.
