"Прагнув жити для блага своєї України": Трохим Зіньківський у колі сучасників (джерелознавчий аспект)

Abstract

У статті на підставі маловідомих та архівних матеріалів, зокрема спогадів, епістолярію, розкрито неординарність постаті талановитого прозаїка, публіциста, мовознавця, громадського діяча Трохима Зіньківського (1861–1891) та його місця в історії української культури. З’ясован, що Зіньківський неоднарозово звертав увагу на брак в Україні національно свідомої інтелігенції. Він обстоював її провідну роль у духовому розвитку народу. Як і Франко, він вважав, що на інтелігенцію лягала вина за гріховно запізніле самоутвердження нашої нації, за її змосковщення та ополячення. Закцентовано на оцінці творчої спадщини письменника, зокрема І. Франко, Б. Грінченко, Д. Мордовець, О. Кониський, М. Комаров відзначали глибокий і неперебутній слід, залишений Зіньківським в українській літературі.

In the article the author on the basis of little-known and archival materials, including memoirs and epistolary data, outlines extraordinary personality of the talented prose writer, publicist, linguist, public man Trokhym Zinkivskyi (1861–1891) and his place in the Ukrainian culture.