Виявлено 12 популяцій нового для Південного Опілля
виду Echinops exaltatus, внесеного до «Червоної книги
України». Перенесено північно-східну межу його ареалу далі на 44 км. В умовах Південного Опілля популяції E. exaltatus найчастіше локалізовані на узліссях, між
чагарниками, у карстових лійках. Особини у популяціях
частіше ростуть контагіозно, з великою щільністю. Площа популяцій зазвичай незначна (10–200 м2
). Чисельність коливається від кількох десятків до кількох тисяч
рамет. У більшості популяцій переважають зрілі генеративні особини. По периферії їх заростей з незначною
чисельністю ростуть молоді генеративні та віргінільні
особини. Для 5 модельних популяцій досліджено видовий склад флорокомплексів. Найчастіше разом із E. exaltatus виявляли Dactylis glomerata та Thalictrum minus. У
флорокомплексах найбільшу частку складають пратанти
й сильванти, а також марганти й синантропанти. У результаті морфометричного аналізу встановлено, що величина морфометричних параметрів особин помітно коливається в залежності від еколого-ценотичних умов. За
результатами віталітетного аналізу виявлено залежність
віталітетних типів популяцій від рівня освітленості: популяції на відкритих ділянках узлісь та у карстових лійках є процвітаючими, а популяції під наметом дерев чи
серед чагарників за більшістю ознак – депресивними.
Визначали насіннєву продуктивність E. exaltatus в умовах
Південного Опілля. В середньому на 1 пагоні утворюється 816 насінин, однак понад 26% зазнають пошкодження шкідниками. Проте лабораторна схожість насіння
становить лише 4–9%. Тому, попри велику врожайність
(у середньому 2,4 млн насінин на 250 м2
) насіннєве поновлення популяцій незначне. Пропонуємо місцезростання E. exaltatus в урочищі «Залісця» та в околицях сіл
Коростовичі та Лани віднести до складу Галицького національного природного парку, а в урочищах «Ждимир»,
«Стінка» та «Гора Хома» створити ботанічні заказники.
Выявлено 12 популяций нового для Южного Ополья вида Echinops exaltatus, занесенного в «Красную книгу Украины». Северо-восточная граница ареала перенесена дальше на 44 км. В условиях Южного Ополья популяции E. exaltatus чаще всего локализованы на опушках, между кустарниками, в карстовых воронках. Особи в популяциях чаще растут контагиозно, с большой плотностью. Площадь популяций, как правило, небольшая (10– 200 м2 ). Численность колеблется от нескольких десятков до нескольких тысяч рамет. В большинстве популяций преобладают зрелые генеративные особи. По периферии их зарослей растут единичные молодые генеративные и виргинильные особи. Для 5 модельных популяций исследован видовой состав флорокомплексов. Чаще всего вместе с E. exaltatus находили Dactylis glomerata и Thalictrum minus. В флорокомплексах наибольшая доля припадает на пратанты и сильванты, а также марганты и синантропанты. В результате морфометрического анализа установлено, что величина морфометрических параметров особей заметно колеблется в зависимости от эколого-ценотических условий. По результатам виталитетного анализа обнаружена зависимость виталитетних типов популяций от уровня освещенности: популяции на открытых участках опушек и в карстовых воронках являются процветающими, а популяции под навесом деревьев или среди кустарников по большинству признаков – депрессивными. Определяли семенную продуктивность E. exaltatus в условиях Южного Ополья. В среднем на 1 побеге образуется 816 семян, однако более 26% испытывают повреждения вредителями. При этом лабораторная всхожесть семян составляет лишь 4–9%. Поэтому, несмотря на большую урожайность (в среднем 2,4 млн семян на на 250 м2 ), семенное обновление популяций незначительное. Предлагаем местопроизрастания E. exaltatus в урочище «Залисця», а также в окрестностях сел Коростовычи и Ланы включить в состав Галицкого национального природного парка, а в урочищах «Ждимир», «Стенка» и «Гора Хома» создать ботанические заказники.
Twelve new localities of Echinops exaltatus, a species listed in the Red Data Book of Ukraine, were discovered in Southern Opillya. The north-eastern boundary of its range was shifted by 44 km. Echinops exaltatus in Southern Opillya often occurs on wood margins, among shrubs, and in karst funnels. Plants grow in populations at a high density. Usually the population area is small (10–200 m2 ). Population size varies from tens to thousands of ramets. Mature generative specimens predominate in the majority of populations. Species composition of vegetation, including populations of E. exaltatus, was estimated. Dactylis glomerata and Thalictrum minus were observed most frequently in association with E. exaltatus. Meadow and forest species predominate in the communities; margin species and synanthropes occur less frequently. The morphometric analysis showed that parameter values of individuals were highly variable in different populations depending on eco-coenotic conditions. The vitality analysis reflected the dependence of population vitality type on light conditions. Populations on open areas of forest margins or in karst funnels appeared to be prosperous; on the contrary, populations under tree canopy or among shrubs were depressive. Average seed number per ramet was 816, but more than 26% of them were damaged by pests. Laboratory germination capacity was only 4–9%. Therefore despite great yield capacity (a population produces in average 2.4 million seeds), generative renovation of populations is not significant. Localities where E. exaltatus occur are recommended for protection by inclusion to the territory of Halych National Nature Park (Zalistsya parcel; near Korostovychi and Lany villages) and creation of botanical reserve areas (Zhdymyr, Stinka, Hora Khoma).
