The virtual extinction of the doctrinally phenetic school in biological systematics has left two principal
competitors on the battlefield: adherents of the synthetic («evolutionary») approach argue for classifications based
on all available (reconstructed pattern of evolutionary development as well as its observed genetic/phenetic results)
evidence, whereas according to the advocates of cladistic («phylogenetic») principles taxonomy should exactly mirror
the phylogenetic branching pattern, with no regard to anything else. The debate, often vehement and harsh, lasts already
for half a century, but mostly without mutual understanding: the concrete biological arguments posed by synthetists are
typically being left unaddressed by cladists who, instead, respond with some preconceived philosophical concepts or
formally technical divagations. This paper is an attempt to turn the discussion back to biology by replying specifically,
one by one, to the points raised in some recent, very typical of cladists' attitude, papers by Zachos (2011, 2014) and
Schmidt-Lebuhn (2012, 2014), and evaluating their claims in light of observable or deducible biological facts.
Фактичне зникнення класичної фенетичної школи в
біологічній систематиці призвело до існування двох
основних конкурентних груп у цій дискусії: прихильники синтетичного («еволюційного») підходу виступають
за класифікацію на основі всіх доступних свідчень (реконструйованих шляхів еволюції, а також її генетичних/
фенетичних наслідків), тоді як послідовники кладистичних («філогенетичних») принципів вважають, що
таксономія має точно віддзеркалювати послідовність
філогенетичного галуження, без будь-яких застережень.
Ці дискусії, часто різкі й жорсткі, тривають уже протягом
півстоліття, не призводячи, проте, до взаєморозуміння:
кладисти не зважають на конкретні біологічні аргументи, які висувають прихильники синтетичної теорії, і, в
свою чергу, відповідають певними упередженими філософськими концепціями або формальними технічними
міркуваннями. Ця стаття є спробою повернути дискусію
в бік біології шляхом надання послідовних конкретних
відповідей на питання, порушені в деяких нещодавно
опублікованих типових кладистичних роботах (Zachos,
2011, 2014; Schmidt-Lebuhn, 2012, 2014), а також оцінки
цих тверджень у світлі як наявних біологічних фактів,
так і висновків, що з них випливають.
Фактическое исчезновение классической фенетической
школы в биологической систематике привело к существованию двух основных конкурентных групп в этой
дискуссии: сторонники синтетического («эволюционного») подхода выступают за классификацию на основе всех доступных свидетельств (реконструированных
путей эволюции, а также ее генетических/фенетических
последствий), в то время как последователи кладистических («филогенетических») принципов считают, что
таксономия должна точно отражать последовательность
филогенетического ветвления, без каких-либо оговорок.
Эти дискуссии, часто резкие и жесткие, продолжаются
уже в течение полувека, не приводя, однако, к взаимопониманию: кладисты не учитывают конкретные биологические аргументы, которые выдвигают сторонники синтетической теории, и, в свою очередь, отвечают определенными предвзятыми философскими концепциями
или формальными техническими соображениями. Эта
статья является попыткой повернуть дискуссию в сторону биологии путем предоставления последовательных
конкретных ответов на вопросы, поднятые в некоторых
недавно опубликованных типичных кладистических работах (Zachos 2011, 2014; Schmidt-Lebuhn, 2012, 2014), а
также оценки этих утверждений в свете как имеющихся
биологических фактов, так и выводов, вытекающих из
них.
