У листах Лесі Українки найбільшу частотність виявляє топонім Колодяжне, оскільки це родинне гніздо Косачів. Його словозміна: Колодяжне, Колодяжного, в Колодяжне, у Колодяжному, adieu, Колодяжне. Хоч поруч поетеса вживала ...
Аналізуються окремі положення наукового дослідження М. Драй-Хмари „Леся Українка. Життя і творчість”. Розкрито концепцію критика в підходах до оцінки Лесі Українки як цільної, духовно багатої особистості, творця основ ...
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне ...
Досліджується еволюція рецепції прозової творчості Лесі Українки вітчизняною і зарубіжною критикою та літературознавством у хронологічному аспекті: з 90-х років ХIХ століття донині.
Досліджено маловідомі публікації родини Косачів у часопису „Зоря” – Олени Пчілки, Лесі Українки, Михайла Обачного та Олесі Зірки. Наголошено на тому, що молоде покоління Косачів розпочало творчу діяльність саме на сторінках ...
Визначається роль Лесі Українки у піднесенні інтелектуального рівня української літературної мови. Основна увага зосереджується на аналізі лексики драматичної спадщини письменниці, яка є вершиною її поетичного генія, та ...
Досліджується сакральна лексика драми-феєрії „Лісова пісня”. Автор виділяє тематичні групи – місце дії, час дії, дійові особи, рослинний і тваринний світ, досліджує представлену Лесею Українкою картину світу та її мовну ...
Аналізуються світоглядні джерела творчості Лесі Українки та їх висвітлення в критиці. З’ясовано особливості світогляду письменниці в дискурсі зіткнення ідеологій та крізь призму сучасної кризи суспільної думки, втрати ...
Зроблено спробу аналізу поетичного дискурсу Лесі Українки. Визначено такі основні особливості поетичної мови, як складні найменування, авторські неологізми, архаїзми, ненормативне наголошування та дискурсивні висловлювання.
У драматургії Лесі Українки немає вигаданих онімів – вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю й часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. При тому в неї немає ...
Розглядаються функціональні особливості полівалентних предикатів у структурній організації реченнєвої конструкції художнього твору. Визначаються семантичні групи полівалентних дієслівних предикатів та аналізується їх ...
Розглядаються особливості функціонування назв рослин, процес перетворення цих лексем на образи-символи у драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. Висвітлюється образно-стилістичний потенціал рослинної номінації у художньому ...
Розглянуто синтаксичний ступінь переходу в системі частин мови на тлі морфологічного та семантичного, з’ясовано особливості відприкметникової синтаксичної вербалізації. Вказані теоретичні питання послідовно підтверджено ...
Ідеться про видання, які брали активну участь у популяризації нових досліджень. Часописи міжвоєння – вагоме джерело інформації про рід Косачів. Журналісти, краєзнавці на сторінках видань ділилися своїми розвідками з читачем.
Силою і красою лірики, психологічною глибиною і тематичним розмаїттям драматичних творів, тверезістю своїх критичних праць і особистою мужністю Леся Українка зайняла вагоме місце у світовому красному письменстві. ...
Розглянуто публіцистичні виступи про творчість Лесі Українки в польській літературній періодиці 20–30-х рр. ХХ ст. Висвітлюється їх проблематика, оцінка художніх вартостей доробку письменниці, її роль в українській літературі ...