Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста.
Розповідається про перебування Лесі Українки в Києві за адресою: вул. Маріїнсько-Благовіщенська, 97, де протягом 1899–1909 років мешкала родина Косачів і тепер існує музей. Подаються відомості про основні події цього ...
Розглядаються мовностилістичні ознаки народнопісенних текстів, записаних Лесею Українкою та Ольгою Косач у селі Колодяжному. Відзначається активне використання слів-концептів, пов’язаних з язичницькою культурою. Приділяється ...
Розглянуто кольороназви в прямому вживанні та в метафорично ускладнених структурах, у тому числі синестетичного характеру, проаналізовано сполучення відтінків та контрасти кольорів як засіб створення емоційної напруженості ...
Ідеться про теоретичне осмислення музичності як структурного елемента значеннєвої структури тексту „Лісової пісні” Лесі Українки. Детально проаналізовано складний взаємозв’язок слова і звуків музики у тексті драми, а також ...
Проаналізовано концепції сприйняття європейськості та універсальності художньої спадщини Лесі Українки київськими неокласиками. Мистецьку позицію письменниці зіставлено із філософськими, етико-естетичними, громадянськими ...
Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”.
У листах Лесі Українки найбільшу частотність виявляє топонім Колодяжне, оскільки це родинне гніздо Косачів. Його словозміна: Колодяжне, Колодяжного, в Колодяжне, у Колодяжному, adieu, Колодяжне. Хоч поруч поетеса вживала ...
Аналізуються окремі положення наукового дослідження М. Драй-Хмари „Леся Українка. Життя і творчість”. Розкрито концепцію критика в підходах до оцінки Лесі Українки як цільної, духовно багатої особистості, творця основ ...
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне ...
Досліджується еволюція рецепції прозової творчості Лесі Українки вітчизняною і зарубіжною критикою та літературознавством у хронологічному аспекті: з 90-х років ХIХ століття донині.
Досліджено маловідомі публікації родини Косачів у часопису „Зоря” – Олени Пчілки, Лесі Українки, Михайла Обачного та Олесі Зірки. Наголошено на тому, що молоде покоління Косачів розпочало творчу діяльність саме на сторінках ...
Визначається роль Лесі Українки у піднесенні інтелектуального рівня української літературної мови. Основна увага зосереджується на аналізі лексики драматичної спадщини письменниці, яка є вершиною її поетичного генія, та ...
Досліджується сакральна лексика драми-феєрії „Лісова пісня”. Автор виділяє тематичні групи – місце дії, час дії, дійові особи, рослинний і тваринний світ, досліджує представлену Лесею Українкою картину світу та її мовну ...
Аналізуються світоглядні джерела творчості Лесі Українки та їх висвітлення в критиці. З’ясовано особливості світогляду письменниці в дискурсі зіткнення ідеологій та крізь призму сучасної кризи суспільної думки, втрати ...
Зроблено спробу аналізу поетичного дискурсу Лесі Українки. Визначено такі основні особливості поетичної мови, як складні найменування, авторські неологізми, архаїзми, ненормативне наголошування та дискурсивні висловлювання.
У драматургії Лесі Українки немає вигаданих онімів – вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю й часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. При тому в неї немає ...