Аналізується демонологічна лексика у творчості Лесі Українки. Здійснено розгляд основних семантико-стилістичних особливостей демононазв у „Лісової пісні”.
Здійснено текстологічний аналіз деяких поетичних творів Лесі Українки. Показано особливості граматичного ладу сучасної української мови на основі аналізу поетичного дискурсу.
На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості.
Невідомі документи про перебування Лесі Українки біля могил рідних на Байковому кладовищі в Києві розглядаються у контексті інтерпретацій окремих поезій письменниці.
Проаналізовано найпоширеніші мовні засоби, завдяки яким уможливлено реконструкцію образів комунікантів і домінант міжособистісного спілкування за посередництвом епістолярних текстів Лесі Українки. Основну увагу зосереджено ...
Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою.
Актуальність розвідки зумовлено недостатнім вивченням цього аспекту творчого доробку поетеси, яка розширює контексти з досліджуваним концептом. Дослідження концепту як поняття, зануреного в лінгвокультурний аспект, дає ...
Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста.
Розповідається про перебування Лесі Українки в Києві за адресою: вул. Маріїнсько-Благовіщенська, 97, де протягом 1899–1909 років мешкала родина Косачів і тепер існує музей. Подаються відомості про основні події цього ...
Розглядаються мовностилістичні ознаки народнопісенних текстів, записаних Лесею Українкою та Ольгою Косач у селі Колодяжному. Відзначається активне використання слів-концептів, пов’язаних з язичницькою культурою. Приділяється ...
Розглянуто кольороназви в прямому вживанні та в метафорично ускладнених структурах, у тому числі синестетичного характеру, проаналізовано сполучення відтінків та контрасти кольорів як засіб створення емоційної напруженості ...
Ідеться про теоретичне осмислення музичності як структурного елемента значеннєвої структури тексту „Лісової пісні” Лесі Українки. Детально проаналізовано складний взаємозв’язок слова і звуків музики у тексті драми, а також ...
Проаналізовано концепції сприйняття європейськості та універсальності художньої спадщини Лесі Українки київськими неокласиками. Мистецьку позицію письменниці зіставлено із філософськими, етико-естетичними, громадянськими ...
Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”.
У листах Лесі Українки найбільшу частотність виявляє топонім Колодяжне, оскільки це родинне гніздо Косачів. Його словозміна: Колодяжне, Колодяжного, в Колодяжне, у Колодяжному, adieu, Колодяжне. Хоч поруч поетеса вживала ...
Аналізуються окремі положення наукового дослідження М. Драй-Хмари „Леся Українка. Життя і творчість”. Розкрито концепцію критика в підходах до оцінки Лесі Українки як цільної, духовно багатої особистості, творця основ ...
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне ...