Аналізується категорія трагічного в модерній українській літературі. У ХІХ столітті вона виявилася лише фрагментарно, але саме у творчості Лесі Українки відбувається становлення форми трагедії. Письменниця спиралася на ...
Ідеться про народництво як один із ключових термінів в осмисленні літературного процесу кінця XIX – початку XX століть, про роль Лесі Українки у закріпленні цього терміна на означення позамистецьких тенденцій. Обґрунтовується ...
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
На основі аналізу епістолярних свідчень Лесі Українки простежується одна з визначальних рис особистісного феномену поетеси – її життєвий оптимізм як „оптимізм трагічного”, здатність мріяти і сподіватися в складних життєвих ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Дається аналіз своєрідності художнього осмислення долі у драматургії Лесі Українки на матеріалі драми „Блакитна троянда” та драматичної поеми „Одержима”. Розкрито, що доля людини визначається морально спрямованою волею до ...
Вказано деякі логічні елементи, які Леся Українка використовувала у драматичних творах. Ці елементи належать лише так званій класичній логіці, багатозначні й модальні логіки зовсім не бралися нами до уваги. Приклади наведено ...
Визначено конфлікт між застарілим язичництвом та раннім християнством; охарактеризовано й проаналізовано світоглядні роздвоєння в свідомості головних дійових осіб.
Аналізуються різні випадки вживання літературознавчих термінів Лесею Українкою, переважно в статтях, частково в листуванні, окреслюються параметри термінів, які складають авторський понятійний словник.
Розкривається символічно-міфологічний горизонт драматичної поеми Лесі Українки „Оргія”. Підкреслюється, що на основі античної теми поетеса показала трагедію української нації в умовах національної неволі, яку вона вписала ...
Досліджується роль живопису, музики, скульптури, архітектури, танцю у творчості Лесі Українки. Завдяки синтезу цих мистецтв у художньому здобутку митця відкриваються нові площини метафоричної образності, з’являються ...
Розглядається своєрідність музичної образності поетичних творів Лесі Українки. Притаманне поетесі яскраве музичне сприйняття дійсності окреслюється на етапі еволюції її художнього мислення – від народницького реалізму до ...
Робиться спроба за листами Лесі Українки прослідкувати еволюцію поглядів письменниці на проблему недержавності української нації – від захоплення ідеями М. Драгоманова до сповідування національних ідеалів.
Аналізується епістолярний доробок Лесі Українки за часи перебування в Криму, виявляється його специфіка та узагальнюються найбільш вагомі теми і проблеми.
Аналізується епістолярій Лесі Українки як приватний документ та історико-літературне джерело, становлення української соціал-демократичної думки XIX – початку XX століть.
Літературно-мистецький гурток „Плеяда”, який діяв у Києві з 1889-го до другої половини 1890-х років,– унікальне явище української культури другої половини ХІХ ст., своєрідний нащадок, якісно новий етап стосовно „Громад”, ...
Досліджується жанрова специфіка поетичних творів Лесі Українки, написаних під враженням її перебування в Криму, розглядається їх тематичне спрямування та окремі елементи поетики.