Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини.
У порівняльному аспекті розглянуто драматичні твори Івана Франка та Лесі Українки. Акцент зроблено на дослідженні феномену „окаменіння” людської душі, який цікавив обох письменників.
Аналізується епістолярний доробок Лесі Українки за часи перебування в Криму, виявляється його специфіка та узагальнюються найбільш вагомі теми і проблеми.
У творчості Лесі Українки і С. Надсона розглядається перегук таких мотивів, як опір обставинам, надія, боротьба, свобода; характеризуються діалогічні відношення, досліджуються концепти ‘сльози’, ‘сон’, ‘слово’ та їхні ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
У статті, що спирається на листи й інші матеріали Лесі Українки та Ігоря Стравінського, авторка з’ясовує схожі риси, що були характерними у вихованні та способі життя поетеси й композитора, включаючи їх перебування на ...
Вказано деякі логічні елементи, які Леся Українка використовувала у драматичних творах. Ці елементи належать лише так званій класичній логіці, багатозначні й модальні логіки зовсім не бралися нами до уваги. Приклади наведено ...
Здійснено спробу дослідження особливостей символічної мови віщувань у творчості Лесі Українки та Ліни Костенко. Авторка намагалась розкодувати віщі знаки-символи, з’ясувати їх значення та характерні риси, використовуючи ...
На основі аналізу епістолярних свідчень Лесі Українки простежується одна з визначальних рис особистісного феномену поетеси – її життєвий оптимізм як „оптимізм трагічного”, здатність мріяти і сподіватися в складних життєвих ...
Розглядається своєрідність музичної образності поетичних творів Лесі Українки. Притаманне поетесі яскраве музичне сприйняття дійсності окреслюється на етапі еволюції її художнього мислення – від народницького реалізму до ...
Дається аналіз своєрідності художнього осмислення долі у драматургії Лесі Українки на матеріалі драми „Блакитна троянда” та драматичної поеми „Одержима”. Розкрито, що доля людини визначається морально спрямованою волею до ...
Розглядаються особливості міфологічного дискурсу „іншої країни” у драматичних творах Лесі Українки, І. Анненського і М. Гумільова. Доводиться, що реінтерпретація античної трагедії була здійснена українською письменницею ...
Пропонується порівняльний аналіз однойменних нарисів Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Увага акцентується на жанрі „pendant”, який використовує Леся Українка. Виділяється спільне поле системи образів та трансформація ...
На матеріалі двох парадоксальних протиріч ставляться і розв’язуються проблеми парадоксального мислення персонажів драматичної поеми Лесі Українки „Оргія” та роману В. Винниченка „Хочу!”
Робиться спроба за листами Лесі Українки прослідкувати еволюцію поглядів письменниці на проблему недержавності української нації – від захоплення ідеями М. Драгоманова до сповідування національних ідеалів.
Порушено актуальні питання про роль рецептивної естетики в національній культурі. Подано оцінки, інтерпретації польської літератури Лесею Українкою в її епістолярній спадщині та науково-критичних працях.