Аналізується демонологічна лексика у творчості Лесі Українки. Здійснено розгляд основних семантико-стилістичних особливостей демононазв у „Лісової пісні”.
На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості.
Проаналізовано найпоширеніші мовні засоби, завдяки яким уможливлено реконструкцію образів комунікантів і домінант міжособистісного спілкування за посередництвом епістолярних текстів Лесі Українки. Основну увагу зосереджено ...
Актуальність розвідки зумовлено недостатнім вивченням цього аспекту творчого доробку поетеси, яка розширює контексти з досліджуваним концептом. Дослідження концепту як поняття, зануреного в лінгвокультурний аспект, дає ...
Розглядаються мовностилістичні ознаки народнопісенних текстів, записаних Лесею Українкою та Ольгою Косач у селі Колодяжному. Відзначається активне використання слів-концептів, пов’язаних з язичницькою культурою. Приділяється ...
Розглянуто кольороназви в прямому вживанні та в метафорично ускладнених структурах, у тому числі синестетичного характеру, проаналізовано сполучення відтінків та контрасти кольорів як засіб створення емоційної напруженості ...
У листах Лесі Українки найбільшу частотність виявляє топонім Колодяжне, оскільки це родинне гніздо Косачів. Його словозміна: Колодяжне, Колодяжного, в Колодяжне, у Колодяжному, adieu, Колодяжне. Хоч поруч поетеса вживала ...
Визначається роль Лесі Українки у піднесенні інтелектуального рівня української літературної мови. Основна увага зосереджується на аналізі лексики драматичної спадщини письменниці, яка є вершиною її поетичного генія, та ...
Досліджується сакральна лексика драми-феєрії „Лісова пісня”. Автор виділяє тематичні групи – місце дії, час дії, дійові особи, рослинний і тваринний світ, досліджує представлену Лесею Українкою картину світу та її мовну ...
Зроблено спробу аналізу поетичного дискурсу Лесі Українки. Визначено такі основні особливості поетичної мови, як складні найменування, авторські неологізми, архаїзми, ненормативне наголошування та дискурсивні висловлювання.
У драматургії Лесі Українки немає вигаданих онімів – вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю й часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. При тому в неї немає ...
Розглядаються особливості функціонування назв рослин, процес перетворення цих лексем на образи-символи у драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. Висвітлюється образно-стилістичний потенціал рослинної номінації у художньому ...
Аналізується семантична зв’язність лінгвістичних засобів різних рівнів (фонетичного, лексичного, строфічного) у вірші Лесі Українки „Завжди терновий вінець...”, пояснюється порядок формування і сприйняття метаобразів, ...