Аналізується категорія трагічного в модерній українській літературі. У ХІХ столітті вона виявилася лише фрагментарно, але саме у творчості Лесі Українки відбувається становлення форми трагедії. Письменниця спиралася на ...
Висвітлюється роль і символіка архітектурних знаків у творчості Лесі Українки. Дається огляд образам архітектурних споруд різних цивілізацій, через які проявляється розуміння культури письменницею. Важлива увага приділяється ...
Описано текстуальні збіжності (картина світу, образність) у таких творах, як „На перелозі”, “Contra spem spero!”, „Магомет і Хадиза” та „Айша і Мохаммед”, деякі місця „Записок о Южной Руси” та „Лісова пісня”. Долучаються ...
Проаналізовано специфіку застосування мистецького засобу ідеї Лесі Українки стосовно двох пророчих типів (Кассандра й Елен) сучасним українським автором Оксаною Забужко. Головні проблеми, досліджені в цьому контексті,– ...
Досліджується роль живопису, музики, скульптури, архітектури, танцю у творчості Лесі Українки. Завдяки синтезу цих мистецтв у художньому здобутку митця відкриваються нові площини метафоричної образності, з’являються ...
Визначено конфлікт між застарілим язичництвом та раннім християнством; охарактеризовано й проаналізовано світоглядні роздвоєння в свідомості головних дійових осіб.
Аналізується епістолярій Лесі Українки як приватний документ та історико-літературне джерело, становлення української соціал-демократичної думки XIX – початку XX століть.
Аналізуються різні випадки вживання літературознавчих термінів Лесею Українкою, переважно в статтях, частково в листуванні, окреслюються параметри термінів, які складають авторський понятійний словник.
Досліджується жанрова специфіка поетичних творів Лесі Українки, написаних під враженням її перебування в Криму, розглядається їх тематичне спрямування та окремі елементи поетики.
Досліджено спільні риси повісті М. Костомарова „Чернігівка” та драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”. З’ясовано єдність хронотопу, подібність у змалюванні суспільного тла, у способі авторських ідейних інспірацій. ...
Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини.
У порівняльному аспекті розглянуто драматичні твори Івана Франка та Лесі Українки. Акцент зроблено на дослідженні феномену „окаменіння” людської душі, який цікавив обох письменників.
Аналізується епістолярний доробок Лесі Українки за часи перебування в Криму, виявляється його специфіка та узагальнюються найбільш вагомі теми і проблеми.
У творчості Лесі Українки і С. Надсона розглядається перегук таких мотивів, як опір обставинам, надія, боротьба, свобода; характеризуються діалогічні відношення, досліджуються концепти ‘сльози’, ‘сон’, ‘слово’ та їхні ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
У статті, що спирається на листи й інші матеріали Лесі Українки та Ігоря Стравінського, авторка з’ясовує схожі риси, що були характерними у вихованні та способі життя поетеси й композитора, включаючи їх перебування на ...
Вказано деякі логічні елементи, які Леся Українка використовувала у драматичних творах. Ці елементи належать лише так званій класичній логіці, багатозначні й модальні логіки зовсім не бралися нами до уваги. Приклади наведено ...