Рассмотрена проблема эволюционной значимости экзогенных стресс-факторов с точки зрения их качественных и количественных характеристик. Показано, что только факторы, вызывающие детерминированные эффекты, способны стимулировать исходную генетическую и эпигенетическую изменчивость, а также выполнять функцию отбора. Гормезисные дозы стрессоров способны выводить популяцию из-под влияния стабилизирующе гоотбора.
Розглянута проблема еволюційного значення екзогенних стрес-факторів з точки зору їх якісних та кількісних характеристик. Показано, що лише фактори, які викликають детерміновані ефекти, здатні стимулювати початкову генетичну та епігенетичну мінливість, а також виконувати функцію добору. Гормезисні дози стресорів здатні виводити популяцію з-під впливу стабілізаційного добору.
The problem of evolutionary amount of exogenous stress-factors was consideredfrom the standpoint of their qualitative and quantitative characteristics. It was shown,that only the factors, which can cause deterministic effects, can stimulate basic value ofgenetic and epigenetic variability and fulfill a selective function as well. Hermetic dosesof stressors can take out a population from the influence of stabilizing selection.