Швидке поширення та натуралізація Amorpha fruticosa в фітоценозах природного походження на території
Середнього Придніпров’я обумовлює потребу вивчення фітоценотичного діапазону цього виду. Це необхідно
для прогнозу його поведінки, визначення найбільш вразливих біотопів щодо можливих інвазій цього виду та
попередження їхніх негативних наслідків, зокрема, трансформації важливих в природоохоронному відношенні
природних біотопів цього регіону. У результаті синтаксономічного аналізу 120 геоботанічних описів з території
Середнього Придніпров’я за участі Amorpha fruticosa встановлена приналежність ценопопуляцій цього виду до 4 класів,
5 порядків, 7 союзів, 7 асоціацій та одного угруповання із невизначеним синтаксономічним статусом (в складі союзу
Dicrano-Pinion). Центральною ланкою рослинності регіону є заплавний гігромезофільний демутаційно-сукцесійний
ряд, представлений угрупованнями синтаксонів: Phragmition communis + Magnocaricion elatae + Molinietalia – Rubo
caesi-Amorphion fruticosae – Salicion albae. Крайовою зоною фітоценотичного діапазону в умовах заплави для A. fruticosa
є ксеромезофільний демутаційно-сукцесійний ряд, представлений угрупованнями синтаксонів: Galietalia veri –
Artemisio dniproicae-Salicion acutifoliae – Dicrano-Pinion. У цих заплавних фітоценозах A. fruticosa спроможний до
регулярного відтворення популяцій, що відображається в описах присутністю особин ювенільного віку у ярусі трав.
Випадки зростання аморфи в угрупованнях класів Robinietea та Querco-Fagetea найчастіше є залишковим ефектом
від застосування цього чагарника в лісовому господарстві. В цих ценопопуляціях у Amorpha fruticosa майже відсутні
особини ювенільного віку, що свідчить про безперспективність розширеного відновлення в таких біотопах.
Due to rapid spread and naturalization of Amorpha fruticosa in natural plant communities in the Middle Dnipro region,
the phytocoenotic range of this invasive species was studied. This is necessary in order to predict its behavior, to identify the most
vulnerable biotopes in relation to possible invasions of this species, and to prevent their negative consequences, in particular,
transformation of the regionally important natural biotopes. Analysis of 120 geobotanical relevés of plants associations from the
studied region that include Amorpha fruticosa was performed. These cenopopulations belong to 4 classes, 5 orders, 7 unions, 7
associations, and a single community of unidentified syntaxonomical status within Dicrano-Pinion union. Phragmition communis
+ Magnocaricion elatae + Molinatealia – Rubo caesi-Amorphion fruticosae – Salicion albae form the central part in the vegetation
of this area. The outermost zone of the phytocoenotic range for Amorpha fruticosa in the floodplain is a xeromezophilous
demutational succession series represented by the following syntaxonomical aggregations: Galietalia veri – Artemisio dniproicae-
Salicion acutifoliae – Dicrano-Pinion. In these floodplain phytocenoses, Amorpha fruticosa is capable of regular reproduction of
populations due to the presence of individuals of the juvenile age group in the herbaceous layer. Occurrence of Amorpha fruticosa
in the communities of the classes Robinietea and Carpino-Fagetea can be regarded mostly as a residual effect of the use of this
shrub in forestry. In these populations of Amorpha fruticosa almost no individuals of the juvenile age exist and therefore there is
no prospect of an extended recovery in such biotopes.
