Когда в 70-х годах прошлого века начали осуществлять низкотемпературное квазигидроэкструдирование металлов, не сразу осознали, что это не просто расширение перечня приемов пластического деформирования металлов при криогенных температурах (прокатка, волочение, выдавливание), к которым добавили квазигидроэкструзию. Как получаемые структуры и свойства, так и особенности осуществления такого деформирования указывали на то, что произошло вхождение в новую область реализации пластического деформирования, особенностью которой, в отличие от известных, является обязательное наличие одновременно двух условий — криогенных температур и всестороннего сжатия. При этом каждое из этих условий определяет свой «вклад» в формирование образующейся при таком деформировании структуры, а следовательно, и в комплекс приобретаемых свойств. Процесс барокриодеформирования (так он сейчас называется) до последнего времени продолжал осуществляться только там, где и родился, — в Харьковском физико-техническом институте, но получаемые объекты исследовались во многих лабораториях Украины и зарубежья. Целью предлагаемого обобщения результатов этих работ является привлечение внимания к новому, перспективному направлению в материаловедении.
Коли у 70-х роках минулого століття почали здійснювати низькотемпературне квазігідроекструдування металів, не відразу усвідомили, що це не просто розширення переліку прийомів пластичного деформування металів при кріогенних температурах (вальцювання, волочіння, видавлювання), до яких додали
квазігідроекструзію. Як одержані структури та властивості, так і особливості здійснення такого деформування вказували на те, що сталося входження в нову область реалізації пластичного деформування, особливістю якої, на відміну від відомих, є обов'язкова наявність одночасно двох умов — кріогенних температур та всебічного стиснення. При цьому кожна з цих умов визначає свій «внесок» у формування створеної
при такому деформуванні структури, а отже, і в комплекс придбаних властивостей. Процес барокріодеформування (так він зараз називається) до останнього часу продовжував здійснюватися тільки там, де і народився, — у Харківському фізико-технічному інституті, але одержані об'єкти досліджувалися в багатьох лабораторіях України і зарубіжжя. Метою пропонованого узагальнення результатів цих робіт є привернення
уваги до нового, перспективного напряму в матеріалознавстві.
When in the 70s of the last century they began to
perform low-temperature quasihydroextrusion of metals, it was not immediately realized that this was not
simply an extension of the list of methods for plastic
deformation of metals at cryogenic temperatures (rolling, drawing, extrusion) to which quasihydroextrusion
was added. Both the structures and properties obtained, as well as the peculiarities of the implementation of such deformation, indicated that there was entry into a new area of plastic deformation, a feature of
which, in contrast to the known, is the simultaneous
presence of two conditions — cryogenic temperatures
and all-round compression. Each of these conditions
determines its "contribution" to the formation of the
structure formed under such a deformation, and, consequently, in the complex of properties acquired. The
process of barocryodeforming (as it is now called) until recently continued to be carried out only where it
was born, at the Kharkov Institute of Physics and
Technology, but the objects were studied in many laboratories in Ukraine and abroad. The purpose of the
proposed generalization of the results of these studies
is to draw attention to a new, promising direction in
materials science.
