У статті розглянуто твір М.Булгакова «Майстер і Маргарита» у запропонованому
авторкою полемічному ракурсі, а саме – з позиції ознак постмодерністського роману. Обраний
аспект дослідження передбачає тлумачення тексту як наближення до суперечливої, на перший
погляд, ідеї пошуку ремінісценцій постмодерністського роману у булгаковському творі. Роман
М. Булгакова «Майстер і Маргарита» розглянуто крізь призму найхарактерніших ознак
постмодерністського твору, серед яких наступні: поєднання та взаємодоповнення істин;
замасковані алюзії; інтертекстуальність; зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді;
суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; потяг до архаїки, міфу, колективного
позасвідомого; культ незалежної особистості; бачення повсякденного реального життя як
театру абсурду, апокаліптичного карнавалу тощо.
З позиції пошуку цих характерних ознак на конкретних прикладах проаналізовано роман та
зроблено висновок, що твір можна розглядати як постмодерністський універсальний
інтертекст, завдяки чому роман, створений у 30-х рр. ХХ ст., є дуже актуальним з точки зору
естетичних та філософських домінант ХХІ ст.
The article deals with the work by Bulgakov in order to search signs of postmodernist novel. The novel is
analyzed in the light of the most characteristic features of postmodern work, including such as: a plurality of truths;
disguised allusions; intertextuality; combination of different styles and genres varieties; tendency to archaic, myth,
collective subconscious; cult of independent personality and others.
According to find these characteristic features the author examines the novel with specific examples and
concludes that the work can be described as post-modern universal intertext, which is relevant to the aesthetic and
philosophical dominants of XXI century.