У статті на основі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів характеризується поліетнічна структура населення Волинської губернії та її динаміка упродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ
ст. При цьому Волинь розглядається як порубіжжя – ареал основних масивів української культури й
одночасно територія природної і примусової взаємодії різних культур. Звернуто увагу на: поширення у
регіоні політики русифікації, яка одночасно носила яскраво виражений антипольський характер; іноземну колонізацію, що зумовила формування у губернії чисельних чеських та німецьких поселень; культурну відособленість єврейських громад волинських міст і містечок. Прослідковуються процеси міжетнічної взаємодії найбільш чисельних етнічних груп краю – українців, поляків, євреїв, чехів, німців;
вплив на етнічні процеси національної політики російського самодержавства. Доведено, що у результаті міграційних процесів і ряду факторів політичного, культурного і релігійного характеру на цій території склалася особлива соціальна, етнічна та конфесійна структура населення, а також його мовна
диференціація. Вплив між етнічними групами був взаємним, а не одностороннім. Національна політики
російського самодержавства упродовж досліджуваного періоду зумовила зміни політичної і соціально-культурної орієнтації місцевої української еліти та частини її пересічних представників. Корінне населення не залишалося пасивним об’єктом асиміляції польської та великоросійської культур, місцеве
живе середовище не меншою мірою впливало на політично домінуючі етнічні групи.
Складні взаємодії, що відбувалися в контактній зоні між сусідніми народами і окремими етнічними
групами, справляли значний вплив на головні визначники етнічності – самосвідомість, мову, традиційно-побутову культуру. Поліетнічність стала важливим чинником, що сприяв формуванню серед українців, котрі характеризувалися в основній своїй масі переважанням релігійної самоідентефікаціі, національної самосвідомості. Проаналізований у статті матеріал сприятиме більш цілісному вивченню історії Великої Волині – регіону тривалого проживання компактних етнічних груп, котрі привнесли в іноетнічне середовище
свої традиції, що привели до змін в життєдіяльності місцевого населення.
This article based on the analysis of archival documents, statistical materials, it characterized the polyethnic
structure of Volyn province’s population and its dynamics during the end of the XVIII – early XX centuries. At the
same time, Volyn is considered as a borderland - the area of the main arrays of Ukrainian culture and at the same
time the territory of natural and forced interaction of different cultures. The spread of the policy of Russification
in the region, which at the same time had a pronounced anti-Polish character; foreign colonization, which led to
the formation of numerous Czech and German settlements in the province; cultural isolation of the Jewish communities
of Volyn cities and towns are considered in the article. The processes of interethnic interaction could be
noticed between numerous ethnic groups of the region – Ukrainians, Poles, Jews, Czechs, and Germans; and
also influence on ethnic processes of the national policy of Russian autocracy. It has been proved that a special
social, ethnic and confessional structure of the population, language differentiation has developed in this territory
as a result of migration processes, political’s, cultural’s, religious nature’s facts. The influence between ethnic
groups was mutual, not unilateral. The national policy of the Russian autocracy during the period under study
caused changes in the political and socio-cultural orientation of the local Ukrainian elite and some of its ordinary
representatives. Indigenous peoples did not remain a passive object of assimilation of Polish and Greater Russian
cultures, and the local living environment had no less influence on politically dominant ethnic groups.
Complex interactions that took place between neighboring peoples and individual ethnic groups, had influence
on the main determinants of ethnicity – self-consciousness, language, traditional and household culture.
Polyethnicity became an important factor that contributed to the formation of Ukrainians, who were characterized
mainly by the predominance of religious self-identification, national identity.
The material analyzed in the article will help to make Great Volhynia’s history studying more holistic, because
it’s a region of long-lasting compact ethnic groups’ accommodation, that brought changes in their own
traditions and livelihoods of local population.
