Стаття містить розгляд фактів і проблематики, що стосуються етно- й
лінґвокультурного пограниччя на Північному Сході України. Проведено діахронічний аналіз основних етапів літературного процесу на Слобожанщині, передовсім у її центрі, Харкові («Харківський сеґмент»), схарактеризовано
роль заснованого 1805 року Харківського університету, харківських російсько- й українськомовних періодичних видань і збірників, діяльності таких
ключових постатей реґіону, як Г. Сковорода, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, М. Костомаров, О. Потебня та ін., особливостей літературного життя Харкова в добу національного культурного відродження 20-х — початку 30-х рр. і в наступні періоди до останніх років включно. Аналіз етно- й лінґвокультурної проблематики в «донбаському сеґменті» провадиться в синхронічному зрізі, у компаративному зіставленні різних письменницьких доль і творчих феноменів, і то на тлі сучасних драматичних подій у цьому реґіоні України.
In the article, which continues the discourse of ethnocultural frontier, the attention is focused
on the facts and problems referring to the Ukrainian-Russian cultural frontier of Eastern
Ukraine. Polyethnic character of the society initially, since the mid 17th century, determined
the presence of two culture-forming components in the region, namely Ukrainian
and Russian ones, the dynamics of their correlation in various historical periods, the motion
of transitive forms and ambivalent conditions. (The Jewish element acquired the essential
function in the ethnocultural system of the region later, mainly in the 20th century.) In
the frames of the so-called Kharkiv school of romantics a unique linguocultural situation,
not deprived of paradoxicality, was formed, in which Ukrainian-Russian bilingualism objectively
performed as one of the factors shaping the development of the Ukrainian literature.
From this perspective, the article conducts the diachronic analysis of the main stages of the
literary process in Ukrainian Slobozhanshchyna, mainly in its center, Kharkiv. The researcher
focuses on such issues and phenomena as the role and significance of Kharkiv University
founded in 1805; Kharkiv periodicals and collections in the Russian and Ukrainian languages;
the activity of such influential figures as H. Skovoroda, H. Kvitka-Osnovianenko,
P.Hulak-Artemovskyi, I. Sreznevskyi, M. Kostomarov, O. Potebnia, etc.; contradictory and
dramatic literary life in Kharkiv of the national cultural Renaissance epoch in the 1920s and
early 1930s (‘Executed Renaissance’) and during the subsequent periods.
The ‘Donbas segment’ of the eastern ethnocultural frontier, with its history being
much shorter than the Kharkiv one though also abundant with contradictions, is considered
in the synchronic aspect, in comparative contrast of the different writers’ fates and creative
phenomena, including the background of the modern dramatic situation in the region.
