Мета статті: 1) запровадити до наукового обігу фрагмент українського
тексту первісної редакції роману П. Куліша «Чорна рада», який не ввійшов до
остаточної редакції, але зберігся в рукописах, і який є показовим для характеристики одного з ключових персонажів твору ‒ запорожця Кирила Тура; 2) зіставити російську (опубліковану) та українську (рукописну) версії цього фрагмента; 3) з'ясувати історичні джерела цього тексту та прокоментувати їх. У
статті вперше докладно проаналізовано сцену появи Кирила Тура в Успенській
церкві Києво-Печерського монастиря та полеміку запорожця з полковником-священиком Іваном Шрамом. Сцену змодельовано, щоб показати обізнаність Кирила Тура з Києво-Печерським патериком (легендою про золотий пояс князя
Шимона) та здатність, на відміну від Шрама, прочитувати настінну іконографію Успенського собору. В такий спосіб автор увиразнює характеристику Тура
як «лицаря-ченця» (Віктор Петров). Виявлено посутні розбіжності між російським протооригіналом та українським відповідником цього фрагмента, зокрема: 1) український текст апелює до національної проблематики, що в цілому
відповідає авторському баченню роману як літературного твору з націєтворчою
функцією; 2) у російському тексті настінне зображення князя більш деталізовано, що дає змогу твердити про його фактичну наявність в Успенському соборі в час написання роману; 3) в українському тексті звинувачення Тура звучать
узагальнено (у російському ‒ більше персоніфіковано) й відображають конфлікт між городовими та січовими козаками, що призвів до «чорної ради». Висновок: аналіз проблематики «Чорної ради» є найпліднішим, якщо до розгляду залучати
всі редакції й варіанти української та російської версій роману. Cтаттю написано в жанрі поглибленого коментаря, який буде використано в академічній публікації «Чорної ради» в рамках Повного зібрання творів П. Куліша.
The aim of the article is: 1. First publishing a fragment of the Ukrainian original
text of P. Kulish’s novel “Chorna Rada ” [“The Black Council”], which was not
included in the final edition, but has survived in several manuscripts; 2. Comparing
the Russian (published) and Ukrainian (in manuscript) versions of this fragment; 3.
Identifying the historical sources of this text for commentary, which will be used in
the critical edition of the novel. The article examines the scene of the appearance of
Cossack Kyrylo Tur in the Assumption Cathedral of the Kyiv-Pechersk Monastery and
a brief discussion between him and colonel-priest Ivan Shram. The scene depicts the
knowledge of Kyrylo Tur of the “Kyievo-pecherskyi Pateryk” [“Paterikon of the Kyiv
Monastery of the Caves”], which include the legend of Simon’s golden belt, and the
ability (as opposed to Shram) to correctly interpret the wall painting in the Assumption
Cathedral. In this way, the author emphasizes the characteristics of Tur as a “knightmonk”
(as Viktor Petrov wrote). I examined the differences between the Ukrainian and
Russian versions of this fragment and reached the conclusion that: 1) the Ukrainian
text appeals to national issues which proves the author’s vision of this novel as a literary
work with a function of the formation of national awareness; 2) the painting of
the prince in the Russian text is more detailed, which makes it possible to claim its actual
existence in the Assumption Cathedral at the time of writing; 3) Tur’s accusations against Shram are generalized in the Ukrainian text and reflects the conflict between the hetman’s and Sich Cossacks. The analysis of “Chorna Rada” is the most fruitful
if all editions and manuscripts of the Ukrainian and Russian versions are taken into account.
