Мета дослідження полягає у з'ясуванні питання щодо участі лікаря та
українознавця С. Д. Носа в роботі Південно-західного відділу Російського географічного товариства. У процесі його підготовки було використано історико-генетичний та історико-порівняльний методи, а також методи джерелознавчої евристики і критики тексту. Наукова новизна дослідження пов'язана з публікацією нарису «Растение есть ближайший друг поселянина», який С. Д.
Ніс у 1875 р. направив до Південно-західного відділу Російського географічного
товариства. Висновки. На підставі комплексу актуалізованих джерел у статті з'ясовано конкретні форми участі С. Д. Носа в роботі Південно-західного відділу Російського географічного товариства, а також причини закриття цієї
наукової інституції. Доведено, що С. Д. Ніс не тільки наполягав на використанні у лікарських практиках здобутків народної медицини, а й був одним із перших в Україні речників екологічної свідомості та культури. Нарис С. Д. Носа
«Растение есть ближайший друг поселянина» друкується у даній статті мовою
оригіналу згідно із сучасними правописними нормами зі збереженням усіх мовно-стилістичних особливостей авторського тексту. За браком згаданих у ньому автентичних пам'яток, місцезнаходження яких наразі не встановлено, опущено
посилання на їхні розділи, які вряди-годи трапляються в тексті. Курсивом виділено назви згаданих С. Д. Носом рослин. Скорочені слова доповнено без застережень. Нерозібрані місця позначено трикрапкою у квадратних дужках […].
The purpose of the article is to clarify the question of the participation of doctor
and Ukrainian scholar S. D. Nis in the work of the South-Western Department of the
Russian Geographical Society. In the process of its preparation were used historicalgenetic
and historical-comparative methods and methods of source heuristics and critique
of the text. Scientific novelty of the study is connected with the publication of the
essay «The plant is the closest friend of settler», which S. D. Nis in 1875 sent to the
South-Western Department of the Russian Geographical Society. Conclusions. Based
on a set of updated sources, the article clarifies the specific forms of participation of S.
D. Nis in the work of the South-Western Department of the Russian Geographical Society,
as well as the reasons for his expulsion from the membership of this scientific institution.
It is proved that S. D. Nis not only insisted on the use of the achievements of folk
medicine in medical practices, but was also one of the first in Ukraine spokesmen for
ecological consciousness and culture. S. D. Nis' essay "A plant is the closest friend of
settler" is published in this article in the original language in accordance with modern
spelling rules, while preserving all the linguistic and stylistic features of the author's
text. Due to the lack of authentic monuments mentioned in it, the location of which has
not yet been established, references to their sections, which are unlikely to occur in the
text, have been omitted. The names of the plants mentioned by S. D. Nis are highlighted
in italics. Abbreviated words are supplemented without reservations. Uncrossed places
are indicated by a colon in square brackets […].
