Вступ. Ноу-хау є конфіденційною інформацією у сфері інтелектуальної власності, а це зумовлює, зокрема, специфіку розпоряджання майновими правами на зазначений об'єкт. В теорії зазначено позиції, що існує тільки один договірний спосіб щодо розпоряджання правами на ноу-хау — договір про передачу ноу-хау, але, водночас, під передачею права на ноу-хау розуміють надання права на його використання. Як наслідок, на практиці важко зрозуміти, яку
договірну конструкцію використовувати щодо відчуження права на ноу-хау та надання права на його використання.
Проблематика. Чинне національне законодавство у сфері права інтелектуальної власності не узгоджене, поняття
які використовуються в загальному та спеціальному законодавствах для позначення договірних способів розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, є різними, що зумовлює їх двояке розуміння та нерозуміння
основного призначення договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності — розпоряджання майновими правами, а не самими об'єктами права інтелектуальної власності. Відповідно, проблематичним
є вибір договірних способів розпоряджання правами щодо ноу-хау, враховуючи, також, специфічний характер об'єкта дослідження, пов'язаний з його конфіденційністю.
Мета. З'ясувати можливі договірні способи розпоряджання майновими правами на ноу-хау.
Матеріали й методи. Методи наукового пізнання: загальнофілософські (зокрема, діалектичний), загальнонаукові (а саме, формально-логічний, системно-структурний, системно-порівняльний та ін.), спеціальні методи наукового пізнання, що використовуються в юридичній науці (порівняльно-правовий, формально-юридичний, спеціально-правовий тощо).
Результати. Здійснено порівняльно-правовий аналіз цивільно-правових договорів, зокрема договорів щодо
роз поряджання майновими правами інтелектуальної власності на предмет можливості їх застосування з метою надання у використання та відчуження права на ноу-хау.
Висновки. Розпоряджання майновими правами на ноу-хау можна здійснювати за допомогою всіх існуючих договірних способів, визначених для об'єктів права інтелектуальної власності у Цивільному кодексі України. Разом з
тим, оскільки свобода договору є однією з фундаментальних засад цивільного законодавства, окреме виділення
договору про передачу ноу-хау має право на існування, однак в предметі такого договору необхідно чітко вказати, які
саме права передбачені за цим договором — надання у використання чи відчуження. Укладаючи договори щодо розпоряджання майновими правами на ноу-хау потрібно враховувати конфіденційний характер ноу-хау.
Introduction. Knowhow is confidential information in the field of intellectual property, which, in particular, implies
the specific features of administering intellectual property rights for this object. The theory assumes that there is one legal
mechanism to administer intellectual property rights to knowhow that is knowhow transfer agreement, but, at the same
time, the transfer of the title to knowhow is understood as granting the right to use it. As a result, practically it is difficult to
understand what agreement is to be used to alienate the right to knowhow and to grant the right to use it.
Problem Statement. The applicable national intellectual property legislation has not been harmonized. The terms and
definitions used in the general and the special legislation for contractual mechanisms of administering intellectual property
rights are different, which causes their dual understanding and misunderstanding of the main purpose of agreements on administration
of intellectual property rights, which is the administration of the very property rights, not by the objects of intellectual
property rights. Accordingly, the choice of contractual mechanism for administering the rights to knowhow is
problematic, taking into account the specific nature of the subject of the research associated with its confidentiality.
Purpose. To identify possible contractual mechanisms for administering property rights to knowhow.
Materials and Methods. The methodological framework of the research is based on the following methods of scholarly
knowledge: the general philosophical (in particular, dialectical), the general scholarly (namely, formal logical, structural,
comparative and others), and on the special methods of scholarly knowledge used in legal science (for example, comparative,
formal and legal, special, etc.).
Results. A comparative legal analysis of civil law contracts, including agreements on the administration of intellectual
property rights in terms of the possibility of their use in order to grant for use and to alienate title to knowhow has
been done.
Conclusions. The administration of intellectual property rights to knowhow can be done using all existing contractual
mechanisms specified for objects of intellectual property rights in the Civil Code of Ukraine. However, since the freedom of
agreement is one of the fundamental principles of the civil law, the separate introduction of knowhow transfer agreement
may exist, but in the subject of this agreement it is necessary to clearly identify which exactly rights are granted under this
agreement either the right of use or the right of alienation. When concluding agreements on the administration of property
rights to knowhow, it is necessary to take into consideration the confidential nature of knowhow.
Введение. Ноу-хау является конфиденциальной информацией в сфере интеллектуальной собственности, а это
обусловливает, в частности, специфику распоряжения имущественными правами на указанный объект. В теории
существуют позиции, что существует только один договорной способ относительно распоряжения правами на ноу-хау — договор о передаче ноу-хау, но в то же время под передачей права на ноу-хау понимают предоставление права
на его использование. Как следствие, на практике трудно понять какую именно договорную конструкцию использовать по отчуждению права на ноу-хау и предоставлению права на его использование.
Проблематика. Действующее национальное законодательство в сфере права интеллектуальной собственности
не согласовано, понятия которые используются в общем и специальном законодательстве, для обозначения договорных способов распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности, разные, что приводит к их
двойственному пониманию и непониманию основного назначения договоров относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности — распоряжения имущественными правами, а не самими объектами права интеллектуальной собственности. Соответственно, проблематичным является выбор договорных способов распоряжения правами на ноу-хау, учитывая также специфический характер объекта исследования, связанный с
его конфиденциальностью.
Цель. Выяснить возможные договорные способы распоряжения имущественными правами на ноу-хау.
Материалы и методы. Методы научного познания: общефилософские (в частности, диалектический), общенаучные (а именно, формально-логический, системно-структурный, системно-сравнительный и др.), специальные методы научного познания, используемые в юридической науке (сравнительно-правовой, формально-юридический,
специально-правовой и др.).
Результаты. Осуществлен сравнительно-правовой анализ гражданско-правовых договоров, в том числе договоров относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности на предмет возможности их применения с целью предоставления в пользование и отчуждения права на ноу-хау.
Выводы. Распоряжение имущественными правами на ноу-хау можно осуществлять с помощью всех существующих договорных способов, определенных для объектов права интеллектуальной собственности в Гражданском кодексе Украины. Вместе с тем, поскольку свобода договора является одной из фундаментальных основ гражданского
законодательства, отдельное выделение договора о передаче ноу-хау имеет право на существование, однако в предмете такого договора необходимо четко указать, какие именно права предусмотрены по этому договору — временное пользование или отчуждение. Заключая договоры о распоряжении имущественными правами на ноу-хау нужно учитывать конфиденциальный характер ноу-хау.
