Життя, діяння четвертого папи Римського й, особливо, посмертні події,
що стосуються віднаходження його мощей, у різних пам'ятках подаються
по-різному. Перенесення останків святого в Рим має вирішальне значення для
офіційного визнання слов'янського перекладу Біблії. Науковці, зазвичай, звертаються до історико-політичних причин цих різновекторних даних. Однак, за допомогою літературознавчих досліджень можна прослідкувати впливи грецького
софістичного роману, агіографічних та легендових особливостей на створення
його образу. Мета статті – з'ясувати особливості агіографічного образу папи Климента на прикладі феномену святості. Методологія – типологічний аналіз аспекту святості як основи будь-якого агіографічного образу. Наукова новизна – вперше
проаналізовані писемні пам'ятки – дометафрастівське грецьке «Житіє Климента», записане Іваном Франком, «Житіє і страждання святого священномученика Климента, папи Римського» Дмитра Туптала, «Слово на пренесенїє мощемъ
преславнаго Климента» – як такі, що формують культ Климента Римського.
Користуючись аналізом агіографічних легенд Альфреда Морі, можемо зробити висновки: життя святого уподібнюється, асимілює до життя Ісуса Христа; буквальні та образні висловлювання змішуються, і це впливає на опис подій у
пам'ятках. Наприклад, давньохристиянське зображення якоря – символу надії на вічне існування – перетворюється на дослівне розуміння характеру мучеництва святого (був кинутий у море з кітвою на шиї) й стає одним із доказів під час віднаходження його мощей. Отже, час і простір для функціонування святості не мають значення, історичні події часто нівелюються, замість верифікації маємо
справу з вірою, переданням і легендою.
In different monuments the life of the fourth Pope of Rome Clement I (Clemens
Romanus) and especially the posthumous events concerning the finding of his relics
are presented in different ways. The transfer of the saint’s remains to Rome is crucial
for the official recognition of the Slavic translation of the Bible. Scholars usually turn
to the historical and political reasons for these multi-vector data. However, with the
help of literary studies it is possible to trace the influences of the Greek sophistic novel,
hagiographic and legendary features on the creation of saint’s image.
The purpose of this article is to find out how the phenomenon of holiness – as the
basis of any hagiographic image – affects the formation of the cult of St. Clement I. The
typological analysis of the aspect of holiness is a methodological basis. The scientific
novelty of the study is the analysis of some written monument that form the cult of
Clement I. Alfred Maury’s аnalysis of the hagiographic legends helps to make the following
conclusions: the life of the saint is assimilated to the life of Jesus Christ; literal and
figurative expressions are mixed, and this affects the description of events in the
monuments. For example, the early Christian image of the anchor – as a symbol
of hope for eternal existence – becomes a literal understanding of the nature of the
saint’s martyrdom (he was thrown into the sea with an anchor around his neck) and
becomes one of the proofs when finding his relics. Time and space do not matter for the
functioning of holiness, historical events are often leveled, instead of verification we
are dealing with faith, traditions and legends.