Метою дослідження є вивчення матеріалів Державного архіву Чернігівської
області стосовно історії колишнього будинку архієпископа, в якому за радянських
часів розташовувалися приміщення місцевого архіву. Методологічно публікація
побудована на основі аналітичного та статистичного методів. Наукова новизна даної статті полягає в тому, що вона вводить до наукового обігу раніше не
опубліковані архівні джерела з історії Чернігівських архівних установ радянського
періоду 20–30-х рр. ХХ ст. Висновки. Розбудова архівної справи у м. Чернігові відбувалася в досить важких умовах. Для потреб зберігання великого обсягу архівних
матеріалів було виділено кілька споруд, що лише частково відповідали необхідним
вимогам. У більшості приміщень спостерігалися вологість та пліснява, які псували фондові документи. Центральне керівництво майже повністю переклало питання фінансування архівів на місцеву владу, що, в свою чергу, явно позначалося на
якості зберігання документів. Зокрема, відсутність потрібної охорони призводила до неодноразових крадіжок та проникнень в архівні будівлі. Низька заробітна
плата відбивалася на кваліфікації співробітників, серед яких навіть не всі мали
вищу освіту та фахову підготовку. Проблема слабкого рівня архівістів особливо
загострилася у середині 1930-х рр., коли репресивний апарат сталінської системи
запрацював на повну потужність. Розпочалися пошуки «шкідників-троцкістів та
ворогів народу», які супроводжувалися звільненнями й переслідуваннями старих, начебто «буржуазних» кадрів. Архівні співробітники мали збирати інформацію по періоду Громадянської війни, в тому числі про її учасників, що воювали проти радянської влади. Намагаючись подолати брак архівістів, центральна влада запровадила інституцію культробітників, робота яких полягала у допомозі процесам
зберігання, вивчення, популяризації архівної справи серед робітників та колгоспників і базувалася на громадській безкоштовній основі. До радянських нововведень,
що нібито підвищували ентузіазм та якість роботи, належало також запровадження соціалістичних змагань серед архівних установ.
The purpose of research is to study the materials of the State Archives of Chernihiv
region regarding the history of the former archbishop’s house, which in Soviet times
was located in the premises of the local archive. Methodologically, the publication is
based on analytical and statistical methods. The scientific novelty of this article is that
it introduces to circulation previously unpublished archival sources on the history of
Chernihiv archival institutions of the Soviet period of the 20–30s of the 20th century.
Conclusions. The processes of forming the work of archives in Chernihiv took place in
rather difficult conditions. For the needs of storing a large amount of archival materials,
several buildings were identified that only partially met the necessary requirements. The
central leadership almost completely shifted the issue of financing the archives to the
local authorities, which in turn clearly affected the quality of maintenance. In particular,
the lack of proper protection led to repeated thefts and intrusions into archive buildings.
Low wages affected the qualifications of employees, among whom not all even had a high
education and specialized training. The problem of the weak level of archivists became
especially acute in the mid-1930s, when the repressive apparatus of the stalinist system
was at full capacity. The searches for «trotsky – pests and enemies of the people» began,
which was accompanied by the dismissal and persecution of old, seemingly «bourgeois»
cadres. Archivists had to get an information about period of the Civil war, including its
participants who fought against the soviet government. In an attempt to make up for the
lack of archivists, the central government introduced the institution of cultural staffs,
whose work was to help the processes of preservation, study, and promotion of archives
among workers and collective farmers on a public, free basis. To the soviet innovations,
which allegedly increased enthusiasm and quality of work, also included the introduction
of socialist competitions among archival institutions.
