Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання опрацювання концептуальних питань управління цифровими трансформаціями в контексті інноваційних трендів з огляду на всеосяжний вплив і масштабні перспективи процесів цифровізації.Статтю присвячено аналізу цифрових аспектів інноваційної політики, зокрема на основі використання міжнародних рейтингів, визначення особливостей побудови цифрового компоненту інноваційних мереж і поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів.Подано огляд сучасних науково-методичних підходів до визначення впливу цифрової трансформації на інноваційний процес. Цифрова трансформація може розглядатися як чинник доступу до інформації та нових можливостей, що можуть поліпшити технологічний потенціал. Для оцінки впливу цифровізації на розвиток інноваційних процесів використано дані Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index) та Індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index). За результатами розрахунків одержано значущі оцінки позитивної кореляції з ключовими складовими інноваційної системи та рівнем розвитку кластерів.Визначено маркетинговий, комунікаційний, інфраструктурний, міжнародний виміри цифровізації інноваційних процесів. Доведено, що зростаюча доступність ІКТ обумовлює необхідність своєчасно переосмислити багато процесів в інноваційній сфері. На основі світового досвіду аргументовано роль університетів, які повинні взяти на себе вагому частку відповідальності за формування нового технологічного укладу через підвищення якості досліджень й упровадження їх результатів у реальну економіку в рамках мереж типу S2B-B2S (Science-to-Business - Business-to-Science).Обґрунтовано, що комплексний підхід до створення цифрових інноваційних екосистем потребує вивчення як інститутів, так і учасників, мереж їх взаємодії, специфіку середовища, ресурси, технології тощо. Роль ІКТ у розвитку інноваційних мереж запропоновано розглядати на основі поєднання таких сучасних підходів до розробки інновацій: багатодисциплінарний інженерний аналіз, методологія системного проєктування та методологія паралельного інжинірингу.Поглиблення науково-методичних підходів до цифрового супроводу інноваційних процесів дозволило визначити інші перспективні напрями цифровізації інноваційних процесів, наприклад у рамках діяльності органів державної влади, що забезпечують упровадження технологій електронного врядування.
Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью решения задачи разработки концептуальных вопросов управления цифровыми трансформациями в контексте инновационных трендов с учетом всеобъемлющего влияния и масштабных перспектив процессов цифровизации.Статья посвящена анализу цифровых аспектов инновационной политики, в частности на основе использования международных рейтингов, определению особенностейпостроения цифрового компонента инновационных сетей и углублению научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов.Представлен обзор современных научно-методических подходов к определению влияния цифровой трансформации на инновационный процесс. Цифровая трансформация может рассматриваться как фактор доступа к информации и новым возможностям, которые могут улучшить технологический потенциал. Для оценки влияния цифровизации на развитие инновационных процессов использованы данные Глобального индекса инноваций (Global Іnnovatіon Іndex) и Индекса развития ІКТ (ІCT Development Іndex). По результатам расчетов получены значимые оценки положительной корреляции с ключевыми составляющими инновационной системы и уровнем развития кластеров.Определено маркетинговое, коммуникационное, инфраструктурное, международное измерение цифровизации инновационных процессов. Показано, что возрастающая доступность ИКТ обусловливает необходимость своевременно переосмыслить много процессов в инновационной сфере. На основе мирового опыта аргументирована роль университетов, которые должны взять на себя весомую часть ответственности за формирование нового технологического уклада посредством повышения качества исследований и внедрения их результатов в реальную экономику в рамках сетей типа S2B- B2S (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).Обосновано, что комплексный подход к созданию цифровых инновационных экосистем требует изучения как институтов, так и участников, сетей их взаимодействия, специфики среды, ресурсов, технологии и т.п. Роль ИКТ в развитии инновационных сетей предложено рассматривать на основе объединения таких современных подходов к разработке инноваций, как мультидисциплинарный инженерный анализ, методология системного проектирования и методология параллельного инжиниринга.Углубление научно-методических подходов к цифровому сопровождению инновационных процессов позволило определить другие перспективные направления цифровизации инновационных процессов, например в рамках деятельности органов государственной власти, которые обеспечивают внедрение технологий электронного управления.
The relevance of the research topic is due to the need to solve the problem of developing conceptual issues of digital transformation management in the context of innovation trends, taking into account the overarching impact and large-scale prospects of digitalization processes.The paper deals with the analysis of the digital aspects of innovation policy, in particular, based on the use of international rankings, the definition of features of building the digital component of innovation networks and the deepening of scientific and methodological approaches to digital support of innovation processes.An overview of modern scientific and methodological approaches to defining the impact of digital transformation on innovation process is presented. Digital transformation can be seen as a factor in access to information and new opportunities that can improve technological capabilities. To assess the impact of digitalization on the development of innovation processes, the data of the Global Innovation Index and the ICT Development Index were used. Based on results of calculations, significant values of the positive correlation with the key components of the innovation system and the level of cluster development were obtained.The study identifies marketing, communication, infrastructural, international dimensions of digitalization of innovation processes. It is shown that the increasing availability of ICTs necessitates a timely rethinking of many processes in the innovation sphere. On the basis of world experience, the role of universities has been substantiated, which should take on a significant part of the responsibility for the formation of a new technological order through improving the quality of researches and their results’ introduction into the real economy within the framework of S2B- B2S networks (Scіence-to-Busіness - Busіness-to-Scіence).As a result of the study, the conclusion is substantiated that an integrated approach to the creation of digital innovation ecosystems requires the study of both institutions and participants, their interaction networks, the specifics of the environment, resources, technologies, etc. It is proposed to consider the role of ICTs in the development of innovation networks on the basis of combining such modern approaches to the development of innovations, in particular - multidisciplinary engineering analysis, system design methodology and parallel engineering methodology.The analysis and deepening of scientific and methodological approaches to the digital support of innovation processes made it possible to identify other promising areas of digitalization of innovation processes, for example, within the framework of the activities of public authorities that ensure the introduction of electronic government technologies.