Представлены результаты анализа возможных вариантов практического использования концепции рассеянных дефектов при расчетах конструкций по допускаемой поврежденности материала. Обработаны и обобщены полученные методом LM-твердости на разрушенных образцах после наработки в условиях ползучести и циклической усталости экспериментальные данные по предельной поврежденности некоторых широко используемых в машиностроении сплавов. Установлена линейная корреляция уровней предельной поврежденности с рабочими напряжениями при наработке. Предложен вариант методики определения параметров корреляционного уравнения по результатам базовых опытов.
Представлено результати аналізу можливих варіантів практичного використання концепції розсіяних дефектів при розрахунках конструкцій за допустимою пошкодженістю матеріалу. Оброблено й узагальнено отримані за допомогою методу LM-твердості на зруйнованих після напрацювання в умовах повзучості та циклічної втоми зразках результати щодо граничної пошкодженості деяких сплавів, які широко використовуються в машинобудуванні. Встановлено лінійну кореляцію рівнів граничної пошкодженості з робочими напруженнями при напрацюванні. Запропоновано варіант методики визначення параметрів кореляційного рівняння за результатами базових дослідів.
The results on the analysis of possible ways of using the concept of dispersed defects in practice when making the admissible damage analysis of structures are presented. The experimental data on the limiting damage to some alloys widely used in mechanical engineering, which are obtained by the LM-hardness method using specimens fractured after the operating time under conditions of creep and cyclic fatigue, are processed and generalized. A linear correlation is found between the levels of the limiting damage and working stresses during the operating time. A version of the procedure for determining the parameters of the correlating equation from the results of basic experiments is proposed.