У статті проаналізовано трансформацію міфологічного мотиву архетипно-ініціаційної мандрівки героя в постмодерністській літературі на матеріалі прозопису Ю.Андруховича; досліджено романи “Перверзія”, “Московіада”, “Рекреації” як художній простір розгортання мономіфологічної подорожі за схемою Дж.Кемпбела; окреслено іронічний модус міфу в трилогії Ю.Андруховича; визначено семантику ініціації героя в міському топосі Венеції, Москви та Чортополя.
В статье проанализирована трансформация мифологического мотива архетипно-инициацийного путешествия героя в постмодернистской литературе на материале прозы Ю.Андруховича; исследовано романы “Перверсия”, “Московиада”, “Рекреации” как художественное пространство развертывания мономифологического путешествия по схеме Дж.Кемпбела; очерчено иронический модус мифа в трилогии Ю.Андруховича; определено семантику инициации героя в городском топосе Венеции, Москвы и Чертополя.
The transformation of the mythical motive for the character’s archetypal and initiation journey in the postmodernistic literature on the material of Ju.Andrukhovych’s prose is analysed in the article; the novels “Perverziya”, “Moskoviada” and “Rekreatsiji” as the artistic space of the monomythical journey development according to J. Kempbel’s scheme are studies; the ironical myth model in Ju.Andrukhovych’s trilogy is outlined; the semantics of the character’s initiation in the sity space dimensions Venese, Moskow and Chortopole.