Мифологема города-призрака в критической прозе раннего Андрея Белого

Abstract

У статті досліджуються витоки міфологеми інфернального міста-фантому у критичній творчості Андрія Бєлого. Визначено концептуальну функцію даної міфологеми у міфопоетичній картині світу письменника. Урбаністична цивілізація інтерпретується одночасно як штучне втручання раціо у природне життя особистості і як носій інфернального начала. У статті доводиться спорідненість тем і мотивів, пов’язаних із містом, із традицією „петербургського тексту”. Робиться висновок, що основні елементи міфологеми Петербурга як міста-фантому формуються вже у ранній критичній прозі А. Бєлого.

В статье исследуются истоки мифологемы инфернального города-призрака в критическом творчестве Андрея Белого. Определена концептуальная функция данной мифологемы в мифопоэтической картине мира писателя. Урбанистическая цивилизация интерпретируется одновременно как искусственное вмешательство рацио в естественную жизнь личности и как носитель инфернального начала. В статье доказывается близость тем и мотивов, связанных с городом, и традиции „петербургского текста”. Делается вывод, что основные элементы мифологемы Петербурга как города-призрака формируются уже в ранней критической прозе А. Белого.

The sources of the mythologem of infernal phantom city in the critical works by Andrei Bely are researched in the article. The conceptual function of this mythologem in the writer’s mythopoetic picture of the world is defined. The urbanistic civilization is interpreted as an artificial intervention of the ratio in the natural life of the person and also as a bearer of the infernal powers. The likeness of the themes and motifs connected with a city and the tradition of the „Petersburg’s text” is proved in the article. It is concluded that the main elements of the mythologem of Petersburg as a phantom city are formed in the early critical prose by A. Bely.