Просторовий континуум історичної прози (на матеріалі повістей В. Будзиновського)

Abstract

У статті досліджуються особливості художнього простору в історичних повістях В.Будзиновського „Осаул Підкови”, „Гримить”, „Не будь звіром”, „Небіжчик – ходить”, „На Кавказі”. Акцентується увага на особливостях авантюрного (порожнього) й побутового простору і пов'язаних із ними мотивами зустрічі та прощання, впізнавання та не впізнавання, втрати та знаходження. Просторовий континуум пов’язаний із історіософськими поглядами письменника: всебічне відтворення в художньо-белетристичній формі доби козаччини, показ героїчної боротьби українського народу за волю і незалежність.

В статье исследуются особенности художественного пространства в исторических повестях В. Будзыновского „Есаул Покова”, „Гремит”, „Не будь зверем”, „Покойник – ходит”, „На Кавказе”. Акцентируется внимание на особенностях авантюрного (пустого) и бытового пространства и связанных с ними мотивами встречи и прощания, узнавания и не узнавания, потери и обретения. Временной континуум связан с историософскими взглядами писателя: всестороннее отображение в художественно-беллетристической форме эпохи казачества, показ героической борьбы украинского народа за свободу и независимость.

In the article peculiarities of space of art in historical story by V. Budzinovskiy are invested “Osaul Pidkovy”, “Thundering”, “Don’t be a beast”, “The Dead is going”, “In the Caucasus”. Attention is accented on the peculiarities of adventurous (empty) and common space and connected with them causes and meetings partings, recognizing and unrecognizing, looses and findings. Continuum of space connected with historicosophskim views of the writer: overall representation in the feature belletristic form of the Kazaks epoch, showing of heroic struggle of Ukrainian people for freedom and independence.