В основу настоящего исследования положена концепция Литаврина–Захарова, согласно которой, возвращение князя Олега в 1083 г. из византийского заточения на Тмутараканский престол объяснялось потребностью империи в нефтяных источниках Таманского полуострова. Анализируются противоречия и некоторые несоответствия мотивов этого события природным и историческим сведениям. Вместе с тем, концепция позволяет выдвинуть гипотезу важной роли нефтяных месторождений этого региона в возникновении Тмутараканского княжества. Рассматриваются природные и исторические данные, поддерживающие или противоречащие гипотезе.
В основу дійсного дослідження покладена концепція Литаврина-Захарова, згідно якої повернення князя Олега у 1083 р. з візантійського ув’язнення на Тмутараканський престол пояснювалось потребою імперії у нафтових джерелах Таманського півострова. Аналізуються протиріччя і деякі невідповідності мотивів цієї події природним та історичним свідоцтвам. Разом з тим, концепція дозволяє висунути гіпотезу важливої ролі нафтових родовищ цього регіону у відродженні Тмутараканського князівства. Розглядаються природні та історичні дані, які підтримують або суперечать гіпотезі.
The concept of Litavrin-Zakharov that the return of Prince Oleg on Tmutarakan throne from the Byzantine confinement in 1083, is explained by the need of the Empire for oil sources in the Taman Peninsula, serves the basis of this study. The motives of the event that contradict and do not correspond to the natural and historical data, are analyzed in the article. However, the concept allows to formulate a hypothesis about the important role of the oil deposits in the mergence of Tmutarakan principality. Natural and historical data that support or contradict the hypothesis, are discussed in the article.