Львів як континуальний і просторовий надтекст у прозі письменників літературного угруповання "Дванадцятка"

Abstract

У статті розглядається топос Львова як континуальний і просторовий надтекст у прозі письменників літературного угруповання “Дванадцятка”. У результаті дослідження з'ясовано, що засобом творення надтексту є власне дотичний простір, сама структурна “тканина” Львова – вулиця, крізь призму зображення якої письменники створили якісно нову й водночас архетипно структурно цілісну візію Львова як топосу.

В статье рассматривается топос Львова как контитуальный и пространственный надтекст в прозе писателей литературного обьединения «Двенадцатка». По результатам исследования было выяснено, что способом создания надтекста есть касаемое пространство, сама структурная «ткань» Львова – улица, сквозь призму изображения которой писатели сотворили качественно новую и одновременно архетипно структурную целесную картину Львова как топоса.

In this research we consider Lviv like spacious and continued accent in prose writers of literary group “dvanadtsatka”. Method of making this overtext is space, street is structual substance of Lviv, through a prism demonstration which bohtmian “dvanadtsatka” created qvality new and concurrently architectonical structurally entire ideology of Lviv as topos.