Розроблено теоретико-методологічні засади розвитку та трансформації інституту власності як основи загальних процесів реформування соціально-економічної системи. Визначені методологічні підходи до дослідження проблеми власності й зв'язок реформування та розвитку системи власності із загальними процесами суспільно-економічної трансформації.
Інститут власності досліджено як система, теоретично відтворено у цілісності, у єдності внутрішніх джерел руху й розвитку із зовнішніми формами прояву сутності, а також запропоновано реальний механізм реформування цієї системи у єдності з природними процесами її трансформації. Обґрунтовано підходи до дослідження інституту власності як самостійної одиниці аналізу та основної складової інституціональної системи суспільства.
Проблеми теоретико-методологічного змісту пропонується вирішувати через розвиток інституціональної парадигми, зокрема, стосовно визначень і сутності категоріального апарату, методологічної визначеності, змісту та місця наукових дефініцій у концептуальних побудовах.
Визначений автором системно-категоріальний принцип вираження інституту, побудований на системному методі та діклектичному методі інституціональної політекономії, дає можливість знайти взаємозв’язок ідеального з реальним, формування і ефективного функціонування інституціональних механізмів, процесів суспільної трансформації з практичними діями та реформуванням окремих сфер суспільного життя.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретико-методологічних засад системного дослідження відносин власності, ідентифікації інституту власності як спільно-роздільної ресурсної системи й обґрунтування на цій основі перспектив перетворення соціально-економічної системи.
Разработаны теоретико-методологические основы развития и трансформации института собственности как основы общих процессов реформирования социально-экономической системы. Определены методологические подходы к исследованию проблемы собственности и связь реформирования и развития системы собственности с общими процессами общественной трансформации.
Институт собственности исследован как система, теоретически воспроизведен в целостности и единстве внутренних источников движения и развития с внешними формами проявления сущности, а также предложен реальный механизм реформирования этой системы в единстве с естественными процессами трансформации. Обоснованы подходы к исследованию института собственности как самостоятельной единицы анализа и основной составляющей институциональной системы общества.
Проблемы теоретико-методологического содержания предлагается решать путем развития институ-
циональной парадигмы, в частности, относительно определений и сущности категориального аппарата, методологической определенности, содержания и места научных дефиниций в концептуальных построениях.
Определенный автором системно-категориальный принцип выражения института, построенный на системном методе и диклектическом методе институциональной политэкономии, дает возможность найти взаимосвязь идеального с реальным, формирования и эффективного функционирования институциональных механизмов, процессов общественной трансформации с практическими действиями и реформированием отдельных сфер общественной жизни.
Научная новизна исследования заключается в разработке теоретико-методологических основ системного исследования отношений собственности, идентификации института собственности как совместно-раздельной ресурсной системы и обоснование на этой основе перспектив преобразования социально-экономической системы.
The theoretical and methodological foundations of the development and transformation of the property institute are developed as the basis for the general processes of reforming the socio-economic system. The methodological approaches to the research of the property problem and the connection between the reform and development of the property system and the general processes of social transformation are determined.
The property institute are researched as a system, theoretically are reproduced in the integrity and unity of internal sources of movement and development with external forms of manifestation of the essence, and a real mechanism for reforming this system in unity with natural transformation processes are proposed. Approaches to the research of the property institute as an independent unit of analysis and the main component of the institutional system of society are substantiated.
Problems of theoretical and methodological content are proposed to be solved by developing an institutional paradigm, in particular, regarding the definitions and essence of the categorical apparatus, methodological certainty, content and place of scientific definitions in conceptual constructions.
The systemic-categorical principle of the institute's expression defined by the author, built on the systemic method and the diclectic method of institutional political economy, makes it possible to find the relationship between the ideal and the real, the formation and effective functioning of institutional mechanisms, the processes of social transformation with practical actions and reforming of certain spheres of public life.
The scientific novelty of the research lies in the development of theoretical and methodological foundations for the systematic research of property relations, identification of the property institute as a jointly shared resource system and substantiation on this basis of the prospects for transforming the socio-economic system.
