У статті подано огляд проблем і методів сучасної французької компаративістики. Розкриті розбіжності між європейськими підходами (уже не з пошуками культурних відмінностей, а з орієнтацією на загальноєвропейську
спільність), і американськими (з їх пріоритетністю феміністських і постколоніальних методів компаративістів). Акцентовано французьку специфіку щодо заміни терміна «вплив» на «інтертекстуальність», увиразнено
роль інтермедіальних та міждисциплінарних компаративних досліджень.
Продемонстровані концепції: етики порівняльних досліджень, вивчення другорядних письменників і жанрів (Ф. Лавока); співвідношення
компаративістики з концепціями європейської та світової літератури (А. Томіш); ролі й місця компаративістики в літературі й культурі (Ф. Тудуар-Сюрлап'єр); точності та універсальності визначення
дисципліни (Б. Франко); вивчення зв'язків між літературою і мистецтвом (Дж. Штайнер). Висвітлені дискусії щодо поняття «світова
література» (передусім П. Казанова), тлумачення змісту «культурного трансферу» та «мультикомпаративізму».
The paper presents a review of the main issues and methods of studying modern French
literature and comparative studies.
The authors outline the differences between European approaches, now taken with
focus rather on all-European common principles than cultural distinctions, and American
tendencies that reflect the priority of feminist and post-colonial methods of comparative
studies. Attention is paid to the French peculiarities concerning the replacement of the term
‘influence’ by ‘intertextuality’, and to the role of intermedial and interdisciplinary comparative
studies.
Among the outlined concepts and issues are research ethics in comparative studies;
non-essential writers and genres (F. Lavokat); relation of comparative studies to the concepts
of European and world literature (A. Tomiche); the role and place of comparative
studies in literature and culture (F. Toudoire-Surlapierre), accuracy and universality of defining the discipline (B. Franco), the study of links between literature and art (G. Steiner).
Attention is also paid to the discussions on the concept of ‘world literature’ (in particular
to the views of P. Kazanova) that concern the term ‘world literature’ as it is interpreted by
American researchers and ‘European literature’ used by French ones. Other issues are the
concept of ‘cultural transfer’; the content of hermeneutic practice in comparison; the role
of analysis and ‘defamiliarization’ (introduced by V. Shklovsky); comparison as an object of
criticism, a tool of analytics, and methodological necessity; the transversality as the coexistence
of different comparative methods. The comparative approach has been shown as ontological
and culturological vision, a special method of research with a basis in comparison
and opposition of the interconnected systems covering translation studies, mythology, imagology,
geocriticism, post-colonial and gender studies, research of cultural transfer specified
as multicomparativism.
