Мета статті полягає у тому, щоб простежити, як змінилися геополітичні уявлення канадців, починаючи з завершення Другої світової війни 1945 р. і до утворення блоку НАТО 1949 р. Методологія: дослідження виконано на системний підхід і, завдяки конкретно-проблемному та історичному методам. Наукова новизна. Аналіз наукової літератури свідчить, що використання нових підходів, в нашому випадку – дискурсивного, – може розширити уявлення про чинники, які впливали на зовнішньополітичний курс Канади 1945–1949 рр. Висновки. У ході дослідження було окреслено основні тенденції трансформації геополітичних уявлень канадського суспільства в період 1945–1949 рр. Зростання патріотизму та зміцнення суверенітету країни в глобальній політиці відбувалося паралельно з переходом до біполярного протистояння, який почався для канадської еліти раніше, ніж для суспільства в цілому. У контексті цього протистояння ми бачимо деяке послаблення зв'язків з Великою Британією та поступову переорієнтацію на співробітництво США – як політичну та економічну, так і соціально-психологічну. Звісно, цілковитого внутрішнього консенсусу уявлень про геополітичну ситуацію в світі між громадянами не було. В країні існувала регіональна специфіка, особливо з урахуванням особливостей Квебеку. Проте регіоналізм поки що не призводив до ескалації внутрішнього конфлікту через федеративний устрій та співпадіння регіонального та загальноканадського дискурсів у питаннях зовнішньої політики. Отже, основними чинниками трансформації громадської думки канадців про міжнародну ситуацію у світі стали: справа Гузенка, політика СРСР у Центрально-Східній Європі, а також зміцненням суверенітету країни і патріотизму населення.
The purpose of the article is to trace how the geopolitical perceptions of Canadians have changed since the end of World War II in 1945 and until the formation of the NATO bloc in 1949. The methodology of the study is based on a systematic approach and through specific, problematic and historical methods. Scientific novelty. An analysis of the scientific literature has shown that the use of new approaches, in our case discursive, can broaden the understanding of the factors that influenced Canada’s foreign policy course in 1945–1949. Conclutions. The study outlined the main trends in the transformation of geopolitical ideas of Canadian society in the period 1945–1949. The rise of patriotism and the strengthening of the country’s sovereignty in global politics paralleled the transition to a bipolar confrontation that began for the Canadian elite earlier than for society as a whole. In the context of this confrontation, we see some weakening of ties with the United Kingdom and a gradual reorientation of US cooperation, both political and economic, as well as social and psychological. Of course, there was no complete internal consensus on the geopolitical situation in the world between citizens. There was a regional specificity to the country, especially
given Quebec’s particularities. However, regionalism has not yet led to an escalation of internal conflict through the federal system and the convergence of regional and pan-Canadian foreign policy discourses. Thus, the main factors in the transformation of Canadians’ public opinion about the international situation in the world were: Guzenko’s case, USSR policy in Central and Eastern Europe, as well as strengthening the country’s sovereignty and patriotism.
