У статті обґрунтовано необхідність оцінювання соціально-економічного розвитку туризму в Україні як важливого напряму ефективності управління. Сьогодні, для того щоб успішно планувати і розвивати туризм в регіоні, а також управляти його розвитком, слід мати чітке уявлення про соціально-економічне значення туризму. Позитивний ефект розвитку туризму на економіку регіону створюється лише в тому випадку, коли туризм у регіоні розвивається всебічно.
Зазначено, що в економіці існує безліч різних показників оцінки ефективності туристичної сфери, які поділяють на: глобальні (на рівні економіки держави, регіону) та локальні (для підприємств та їх підрозділів). Найважливішим показником економічної ефективності, що відображає кінцеві фінансові результати діяльності туристичного підприємства, є показник рентабельності. Розрахунок кількісних показників туристичної діяльності в регіоні передбачає розрахунок і аналіз показників окремо по кожному місту. Сукупний внесок туризму в економіку регіону включає як прямий, так і непрямий внесок. Прямий вплив туризму на економіку регіону – це результат витрат туриста на покупку послуг і товарів туризму. Непрямий внесок туризму в економіку регіону проявляється в ефекті повторення витрат туристів на покупку послуг і товарів в певний час і в певному місці.
Досліджено загальну концепцію соціально-економічної оцінки розвитку туризму великого туристичного центру (регіону). Відзначено, що порівняльну оцінку ефективності розвитку туризму слід проводити з урахуванням впливу його на економіку міста (регіону). Концепція пропонує в якості критерію ефективності розвитку туризму прийняти прибуток, який одержує соціально-економічна сфера регіону (міста) від туристичної діяльності.
Обґрунтовано, що розвиток людських ресурсів – це найважливіший елемент сталого розвитку туризму, а також регіону і суспільства в цілому. Сталий розвиток туризму в кінцевому підсумку приводить до стійкого розвитку всієї території, при цьому здійснюючи охорону природи, культури, соціальний і економічний розвиток.
Зазначено, що розвиток сфери туристичних послуг, людських ресурсів в туристичної галузі є важливим фактором планування і розвитку людських ресурсів регіону і країни в цілому. Розглянуто етапи концептуальної моделі планування та розвитку людських ресурсів у туризмі. Відзначено, що існуючі показники ефективності розвитку сфери туристичних послуг незначною мірою відображають соціальну ефективність розвитку туризму, а також не враховують рівень розвитку людських ресурсів даної галузі.
Запропоновано методику оцінювання розвитку туризму, орієнтовану на концептуальну модель планування та розвитку людських ресурсів у туризмі, шляхом введення агрегованого показника – індексу розвитку людських ресурсів туризму. З метою орієнтації на практичну застосовність даного підходу індекс розвитку людських ресурсів у туризмі можна розрахувати на основі таких індикаторів: стаж (досвід) роботи в туризмі; кількість працівників у туризмі, які мають вищу спеціальну освіту; кількість працівників у туризмі з вищою освітою; доходи працівників, зайнятих у туризмі. Методика надала змогу зробити висновки та розробити рекомендації щодо посилення стандартів якості підготовки кваліфікованих працівників готелів і туристичних фірм як важливої оперативної мети стратегічного напряму розвитку туризму «створення атмосфери гостинності, підвищення якості муніципальних та комерційних послуг».
В статье обоснована необходимость оценки социально-экономического развития туризма в Украине как важного направления эффективности управления. Сегодня, для того чтобы успешно планировать и развивать туризм в регионе, а также управлять его развитием, следует иметь четкое представление о социально-экономическом значении туризма. Положительный эффект развития туризма на экономику региона создается только в том случае, когда туризм в регионе развивается всесторонне.
Отмечено, что в экономике существует множество различных показателей оценки эффективности туристической сферы, которые делят на глобальные (на уровне экономики государства, региона) и локальные (для предприятий и их подразделений). Важнейшим показателем экономической эффективности, отражающим конечные финансовые результаты деятельности туристического предприятия, является показатель рентабельности. Расчет количественных показателей туристической деятельности в регионе предполагает расчет и анализ показателей отдельно по каждому городу. Совокупный вклад туризма в экономику региона включает как прямой, так и косвенный вклад. Прямое влияние туризма на экономику региона – это результат расходов туриста на покупку услуг и товаров туризма. Косвенный вклад туризма в экономику региона проявляется в эффекте повторения затрат туристов на покупку услуг и товаров в определенное время, и в определенном месте.
Исследована общая концепция социально-экономической оценки развития туризма крупного туристического центра (региона). Отмечено, что сравнительную оценку эффективности развития туризма следует проводить с учетом влияния его на экономику города (региона). Концепция предлагает в качестве критерия эффективности развития туризма принять прибыль, получаемую социально-экономической сферой региона (города) от туристической деятельности.
Обосновано, что развитие человеческих ресурсов – это важнейший элемент устойчивого развития туризма, а также региона и общества в целом. Устойчивое развитие туризма в конечном итоге приводит к устойчивому развитию всей территории, при этом осуществляя охрану природы, культуры, социальное и экономическое развитие.
Отмечено, что развитие сферы туристических услуг, человеческих ресурсов в туристической отрасли является важным фактором планирования и развития человеческих ресурсов региона и страны в целом. Рассмотрены этапы концептуальной модели планирования и развития человеческих ресурсов в туризме. Отмечено, что существующие показатели эффективности развития сферы туристических услуг в незначительной степени отражают социальную эффективность развития туризма, а также не учитывают уровень развития человеческих ресурсов данной отрасли.
Предложена методика оценки развития туризма, ориентированная на концептуальную модель планирования и развития человеческих ресурсов в туризме, путем введения агрегированного показателя – индекса развития человеческих ресурсов туризма. С целью ориентации на практическую применимость данного подхода индекс развития человеческих ресурсов в туризме можно рассчитать на основе следующих индикаторов: стаж (опыт) работы в туризме; количество работников в туризме, которые имеют высшее специальное образование; количество работников в туризме с высшим образованием; доходы работников, занятых в туризме. Методика предоставила возможность сделать выводы и разработать рекомендации по усилению стандартов качества подготовки квалифицированных работников гостиниц и туристических фирм как важной оперативной цели стратегического направления развития туризма «создание атмосферы гостеприимства, повышения качества муниципальных и коммерческих услуг».
The article substantiates the need to evaluate the socio-economic development of tourism in Ukraine as an important area of management effectiveness. Today, in order to successfully plan and develop tourism in the region, as well as to manage its development, it is necessary to have a clear understanding of the socio-economic importance of tourism. The positive effect of tourism development on the economy of the region is created only if tourism in the region develops comprehensively.
It is noted that in the economy there are many different indicators of evaluation of the efficiency of the tourism sector, which are divided into: global (at the level of economy of the state, region) and local (for enterprises and their departments). The most important indicator of economic efficiency, which reflects the final financial results of the tourism enterprise is the profitability indicator. The calculation of quantitative indicators of tourist activity in the region provides for the calculation and analysis of indicators separately for each city. The aggregate contribution of tourism to the region's economy includes both direct and indirect contribution. The direct impact of tourism on the economy of the region is the result of the tourist's spending on the purchase of tourism services and goods. The indirect contribution of tourism to the economy of the region is manifested in the effect of repeating the cost of tourists to buy services and goods at a certain time and place.
The general concept of socio-economic assessment of tourism development of a large tourist center (region) is investigated. It is noted that a comparative assessment of the effectiveness of tourism development should be made taking into account its impact on the economy of the city (region). The concept proposes, as a criterion for the effectiveness of tourism development, to accept the income generated by the socio-economic sphere of the region (city) from tourism activities.
It is substantiated that the development of human resources is an essential element of sustainable development of tourism, as well as the region and society as a whole. Sustainable development of tourism ultimately leads to sustainable development of the entire territory, while protecting nature, culture, social and economic development.
It is noted that the development of tourism services, human resources in the tourism industry is an important factor in the planning and development of human resources in the region and the country as a whole. The stages of the conceptual model of planning and development of human resources in tourism are considered. It is noted that the existing indicators of the efficiency of tourism services development to a small extent reflect the social efficiency of tourism development, and do not take into account the level of human resources development of the industry.
The method of estimation of tourism development is offered, focused on the conceptual model of planning and development of human resources in tourism, by introducing an aggregate indicator – the index of development of human resources of tourism. In order to focus on the practical applicability of this approach, the index of development of human resources in tourism can be calculated on the basis of the following indicators: experience (experience) in tourism; the number of employees in tourism who have tertiary education; number of employees in higher education tourism; income of workers employed in tourism. The methodology made it possible to draw conclusions and develop recommendations for improving the quality standards of training of skilled workers of hotels and tourist companies as an important operational goal of the strategic direction of tourism development “creating an atmosphere of hospitality, improving the quality of municipal and commercial services”.
